Найцікавіші записи

Мовна структура росіян: україномовні та російськомовні.
Етнографія - Історія Українського народу

Мовна структура росіян: україномовні та російськомовні .

Порівняльній аналіз змін чісельності україномовних та російськомовніх росіян. За ставлені до рідної мови російська етнічна меншинних України розподілялася на Дві групи: україномовних та російськомовніх, однак ЧИСЕЛЬНІСТЬ ціх двох груп булу й достатньо нерівнозначною. Такий поділ дозволивши провести аналіз процесів мовної асіміляції в етнічному середовіщі росіян. На Основі аналізу статистичних матеріалів перепісів и проводимо Дослідження змін чісельності та теріторіального размещения обох ціх груп.

У Україні за перший Период (1959-1970pp.) загальна ЧИСЕЛЬНІСТЬ україномовних росіян збільшілася позбав на 4,7 тис.. ОСІБ, тоб на 3,60%, а російськомовніх росіян однозначно больше - на 2 млн. 030,6 тис.. ОСІБ, або на 29,18%. Отже, Зі 100% загального приросту чісельності етнічніх росіян за цею Период україномовні Складанний позбав 0,23%, а російськомовні - 99,76%.

за одною Период (1970-1979pp.) загальна ЧИСЕЛЬНІСТЬ Першої групи зросла на 5,0 тис.. ОСІБ, а Другої - на 1 млн. 340,1 тис.. ОСІБ, відповідно, на 3,70% та на 14,91%. Із загально приросту чісельності росіян за 70-ті pp., На україномовних припадало 0,37%, а на російськомовніх - 99,61%.

Ліше в третьому періоді Ситуація Дещо змінілася на Користь україномовних, альо перевага в абсолютних Показники беззаперечно продовжувала залішатіся за російськомовнімі. За цею Период ЧИСЕЛЬНІСТЬ Першої групи зросла на 37,2 тис.. осіб (26,51%), а Другої групи - на 842,9 тис.. осіб (8,16%). Тоб, за 1979-1989pp. україномовні малі 4,21%, а російськомовні - 95,35% приросту Загальної чісельності росіян.

загаль ж, за тридцять років (1959-1989pp.) ЧИСЕЛЬНІСТЬ україномовних росіян збільшілася з 130,6 тис.. ОСІБ до 177,5 тис.. ОСІБ, тоб, на 46,9 тис.. ОСІБ, або на 35,91%. Для порівняння, ЧИСЕЛЬНІСТЬ російськомовніх росіян за цею годину зросла з 6 млн. 958,9 тис.. ОСІБ до 11 млн. 172,5 тис.. ОСІБ. Отже, ПРИРІСТ Складанний 4 млн. 213,6 тис.. ОСІБ, або 60,54%. Всього ж за трідцятірічній Период Із загально приросту чісельності етнічніх росіян україномовні Складанний позбав 1,10%, російськомовні - 98,80%. Таким чином, ЗРОСТАННЯ чісельності україномовних росіян за 1959-1989pp. Було й достатньо незначна в абсолютних Показники и однозначно надходило приросту російськомовніх росіян як у відносніх, так особливо в абсолютних Показники.

Чітко простежуються такоже й достатньо значні Відмінності в темпах приросту обох мовних груп росіян и за окрем регіонамі. Так, за перший Период ЧИСЕЛЬНІСТЬ україномовних росіян збільшілася в Південному регіоні на 2,0 тис.. осіб (13,16%), у Південно-Західному - на 3,9 тис.. осіб (9,82%) І, навпаки, скороти в Донецько-Прідніпровському - на 1,4 тис.. осіб (15,85%). За перший Период ЧИСЕЛЬНІСТЬ російськомовніх росіян Зростай в усіх трьох регіонах однозначно віщімі темпами, чем україномовних росіян. Цею ПРИРІСТ Складанний у Південному регіоні 602,0 тис.. осіб (38,84%), у Донецько-Прідніпровському - 1 млн. 177,8 тис.. осіб (27,14%), у Південно-Західному - найменша, 250,8 тис.. осіб (23,44%).

за одною Период, як и за перший, перевага в темпах приросту и в абсолютних Показники, порівняно з україномовнімі, Залишаюсь на боці російськомовніх росіян. За цею Период ПРИРІСТ чісельності останніх у Південному регіоні стаєш 399,0 тис.. осіб (18,54%), а україномовних росіян - позбав 0,4 тис.. осіб (2,33%), у Південно-Західному, відповідно, 211,1 тис.. осіб (15,99%) та 2,8 тис.. осіб (6,42%) i в Донецько-Прідніпровському - 730,0 тис.. осіб (13,23%) та 1,8 тис.. осіб (2,42%).

За Третій Период, на відміну від двох попередніх, відносні показатели ЗРОСТАННЯ чісельності україномовних росіян переважалі темпи приросту російськомовніх росіян, альо, як и раніше, й достатньо Суттєво продовжувалі поступат їм в абсолютних Показники. За цею годину у Південному регіоні ПРИРІСТ дерло стаєш - 6,4 тис.. осіб (36,36%), інших - 278,4 тис.. осіб (10,91%), у Донецько-Прідніпровському - 13,5 тис.. осіб (17,69%) та 423,1 тис.. осіб (6,77%), у Південно-Західному - 17,3 тис.. осіб (37,28%) та 141,4 тис.. осіб (9,23%).

За цею Третій Период Частка україномовних среди загально приросту чісельності росіян булу порівняно більшою, чем за попередні роки, особливо в Південно-Західному регіоні за рахунок Перш за все західніх областей, де в умів качану українського национального відродження відновіліся Процеси природної мовної асіміляції русски більшістю російської етнічної меншини. Так, ця Частка становила у Південно-Західному регіоні 10,89%, у Донецько-Прідніпровському - 3,08%, у Південному - 2,24%.

У цілому ж, за досліджуваній Период (1959-1989pp.) виявило значні теріторіальні та часові Відмінності в змінах чісельності як україномовних, так и російськомовніх росіян. Зокрема, віщімі темпами зростан ЧИСЕЛЬНІСТЬ україномовних росіян у Південно-Західному - 24,0 тис.. осіб (60,45%) та Південному регіонах - 8,8 тис.. осіб (57,89%). Значний нижчих були смороду в Донецько-Прідніпровському - 14,1 тис.. осіб (18,63%).

До того ж, Частка україномовних среди загально приросту чісельності росіян у всех трьох регіонах за тридцять років залиша й достатньо незначна. Відносно віщою вона булу в Південно-Західному регіоні и Складанний 3,82%, а в Південному та Донецько-Прідніпровському - менше одного відсотка, відповідно 0,68% та 0,60%. Тоб, в ціх двох регіонах Росіяни Фактично НЕ зазнаватися природної мовної асіміляції як етнічна меншинних.

ЗРОСТАННЯ чісельності російськомовніх росіян за 1959-1989pp. однозначно переважало ПРИРІСТ україномовних росіян в усіх, без вінятку, регіонах України и стає в Південному - 1 млн. 279,4 тис.. осіб (82,54%), у Південно-Західному - 603,3 тис.. осіб (56,39%), у Донецько-Прідніпровському - 2 млн. 330,9 тис.. осіб (53,72%). Частка російськомовніх среди загальноого приросту чісельності росіян за тридцять років Найвищого булу в Донецько-Прідніпровському - 99,29% та в Південному - 99,19%, відносно нижчих в Південно-Західному - 96,16%.

проведенням аналіз змін чісельності україномовних та російськомовніх росіян за окрем областями дозволивши віявіті такоже суттєві теріторіальні Відмінності. ЗРОСТАННЯ чісельності україномовних росіян в окрем областях супроводжували СКОРОЧЕННЯ їхньої чісельності в других областях. Так, за перший Период ЧИСЕЛЬНІСТЬ україномовних росіян скороти в семи областях: Вінніцькій, Запорізькій, Кіївській, Кіровоградській, Полтавській, Сумській та Хмельніцькій, за другий - у дев'яти: Вінніцькій, Донецькій, Крімській, Луганській, Міколаївській, Тернопільській, Хмельніцькій, Черкаській та Чернігівській, а за Третій Период СКОРОЧЕННЯ спостерігалося позбав в одній Донецькій области. Всього ж, за 1959-1989pp. ЧИСЕЛЬНІСТЬ україномовних росіян зменшіть позбав в двох східніх областях: у Донецькій - на 0,8 тис.. осіб (5,80%) та в Луганській - на 0,3 тис.. осіб (2,97%).

За 1959-1989pp. найбільш Високі темпи приросту чісельності цієї групи асімільованіх за мовою росіян, особливо у відносніх Показники, відмічаліся в західніх областях: У ЗАКАРПАТСЬКІЙ - 1,5 тис.. осіб (375,00%), у Чернівецькій - 0,9 тис.. осіб (128,57%), у Львівській - 3,0 тис.. осіб (111,11%), у Рівненській - 1,5 тис.. осіб (88,24%), в Івано-Франківській - 1,0 тис.. осіб (83,33%), у Волинській - 1,1 тис.. осіб (68,75%). Досить великими смороду булі такоже у Києві - 5,4 тис.. осіб (360, 00%) та в Криму - 0,8 тис.. осіб (200,00%). До цього слід Додати, то багато ЗРОСТАННЯ Було суттєвім у західноукраїнськіх областях позбав у відносніх Показники и зовсім незначна в абсолютних, це Було пов'язано з тим, что загальна ЧИСЕЛЬНІСТЬ росіян, у тому чіслі й україномовних, на теренах Західної України Залишаюсь невеликі.

Досить скроню були такоже темпи приросту числа україномовних росіян у відносніх Показники у південніх та Деяк центральних областях: у Херсонській -3,9 тис.. осіб (67,24%), у Черкаській - 1,8 тис.. осіб (47,37%), у Міколаївській - 2,1 тис.. осіб (46,67%), в Одеській - 2,0 тис.. осіб (44,44%), у Дніпропетровській - 6,2 тис.. осіб (42,18%), у Кіївській - 2,3 тис.. осіб (41,07%), у Жітомірській - 2,7 тис.. осіб (39,13%), у Запорізькій - 2,9 тис.. осіб (34,52%), а такоже у західній Тернопільській - 0,5 тис.. осіб (33,33%).

У північніх та східніх областях, а такоже у більшості центральних, ЗРОСТАННЯ чісельності україномовних росіян Було однозначно нижчих у відносніх Показники. Зокрема, в Чернігівській области ПРИРІСТ Складанний 0,8 тис.. осіб (30,77%), у Кіровоградській - 1,5 тис.. осіб (30,00%), у Хмельніцькій - 1,2 тис.. осіб (28,55%), у Харківській - 2,7 тис.. осіб (20,93%), у Полтавській - 1,2 тис.. осіб (19,35%), у Сумській - 0,6 тис.. осіб (13,04%), у Вінніцькій - 0,2 тис.. осіб (3,84%). У цілому ж, у переважній більшості областей цею ПРИРІСТ числа україномовних росіян БУВ досягнутості в основному позбав за Останній Третій Период. Незважаючі на ті, что ЗРОСТАННЯ їхньої чісельності Було й достатньо високим у відносніх, альо воно залишилось Фактично мізернім в абсолютних Показники.

Що стосується російськомовніх росіян, то на відміну від україномовних, їхня ЧИСЕЛЬНІСТЬ збільшілася за 1959 - 1989pp. у всех областях України, за вінятком однієї - Тернопільської, де вона скороти на 0,8 тис.. осіб (3,15%). Найвіщі темпи приросту спостерігаліся у Києві - 277,0 тис.. осіб (109,62%) i в центральних та в південніх областях: у Полтавській - 94,4 тис.. осіб (122,44%), у Кіївській - 83,2 тис.. осіб (108,33%), у Дніпропетровській - 463,4 тис.. осіб (100,27%), у Херсонській - 117,3 тис.. осіб (95,33%), у Крімській - 769,0 тис.. осіб (89,64%), у Міколаївській - 116,5 тис.. осіб (86,49%), у Черкаській - 53,7 тис.. осіб (85,24%), у Запорізькій - 282,1 тис.. осіб (76,11%), в Одеській - 276,6 тис.. осіб (63,55%), а такоже у західній ЗАКАРПАТСЬКІЙ - 18,2 тис.. осіб (62,32%).

На Рівні 35-60% БУВ ПРИРІСТ в других центральних, східніх та в Деяк західніх областях: у Чернігівській - 34,7 тис.. осіб (59,31%), у Харківській - 386,1 тис.. осіб (59,17%), в Івано-Франківській - 18,1 тис.. осіб (49,31%), у Донецькій (Найбільший ПРИРІСТ в абсолютних Показники) - 713,8 тис.. осіб (44,96%), у Хмельніцькій - 25,1 тис.. осіб (43,73%), у Кіровоградській - 40,3 тис.. осіб (41,46%), у Жітомірській - 31,8 тис.. осіб (39,75%), у Рівненській -13,1 тис.. осіб (35,12%), у Луганській - 329,2 тис.. осіб (35,03%).

Порівняно нижчих БУВ рівень приросту чісельності російськомовніх росіян у переважній більшості західніх, а такоже в одній північній та одній центральній областях: у Волинській - 8,7 тис.. осіб (24,75%), у Чернівецькій - 10,9 тис.. осіб (21,58%), у Вінніцькій - 18,8 тис.. осіб (21,29%), у Сумській - 21,8 тис.. осіб (13,37%), у Львівській - 11,0 тис.. осіб (6,17%). Крім того, Варто підкресліті, что в західніх областях ПРИРІСТ чісельності російськомовніх росіян поступався ЗРОСТАННЯ числа україномовних росіян у відносніх Показники, альо однозначно переважав у абсолютно.

Таким чином, темп приросту чісельності україномовних росіян були однозначно меншими за Темпі ЗРОСТАННЯ числа російськомовніх росіян у переважній більшості областей, крім західніх: Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Тернопільської, Чернівецької, а такоже столиці України. В абсолютних Показники перевага в зростанні чісельності російськомовніх росіян спостерігалася в усіх областях, за вінятком однієї - Тернопільської.

Територіальне размещения україномовних и російськомовніх росіян за регіонамі та за областями. Крім темпів приросту, Суттєво відрізнілося такоже и размещения обох ціх мовних груп росіян на территории України. Если взяти за 100% ЧИСЕЛЬНІСТЬ росіян у цілому в Україні, окремо, як Першої, так и Другої групи, то в Південному регіоні в 1959 году проживало 15,2 тис.. осіб (11,64%) усіх Украї?? Омовніх росіян та 1 млн. 550,1 тис.. осіб (22,28%) усіх російськомовніх росіян, а в 1989 году, відповідно, 24,0 тис.. осіб (13,52%) та 2 млн. 829,5 тис.. осіб (25,33%). У Південно-Західному регіоні в 1959 году в першій групі налічувалося 39,7 тис.. осіб (30,40%), у Другій групі - 1 млн. 069,8 тис.. осіб (15,37%), а в 1989році, відповідно, україномовні Росіяни Складанний 63,7 тис.. осіб (35,89%), російськомовні Росіяни - 1 млн. 673,1 тис.. осіб (14,97%). Найбільше росіян зосереджувалися в Донецько-Прідніпровському регіоні, де в 1959 году нараховувалося 75,7 тис.. осіб (57,96%) україномовних та 4 млн. 339,0 тис.. осіб (62,35%) російськомовніх, а в 1989 году, відповідно, дерло - 89,8 тис.. осіб (50,59%) та інших - 6 млн. 669,9 тис.. осіб (59,70%).

Таким чином, проведень аналіз статистичних матеріалів перепісів свідчіть, что за 1959-1989 pp. зросла Частка україномовних росіян, Які проживали в Південному та Південно-Західному регіонах, за рахунок ее СКОРОЧЕННЯ в Донецько-Прідніпровському регіоні. Завдяк більш високим темпам приросту чісельності російськомовніх росіян Частка цієї групи у Південному регіоні зросла, а в Донецько-Прідніпровському та Південно-Західному скороти.

У результаті того, что мовна асіміляція росіян (українізація) більш інтенсівно проходила в Південно-Західному регіоні, Частка україномовних росіян Із загально їх числа в Україні в цьом регіоні булу віщою, порівняно з частко російськомовніх росіян зосередженіх на Цій территории. І, навпаки, в більш зросійщеніх Донецько-Прідніпровському та Південному регіонах Частка російськомовніх росіян переважала відповідні Частки україномовних росіян на ціх теренах.

Проведемо аналіз розселення обох груп росіян за мовою в окрем областях. Російськомовні Росіяни, як свідчать статистичні матеріали, були зосереджені Переважно в східніх та південніх областях, а такоже у Києві. Зокрема, в 1989 году найбільше їх знаходится в Донецькій области - 2млн. 301,2 тис.. осіб (20,59% Загальної чісельності російськомовніх росіян в Україні), у Крімській - 1 млн. 626,8 тис.. осіб (14,56%), у Луганській - 1 млн. 269,0 тис.. осіб (11,36%), у Харківській - 1 млн. 038,6 тис.. осіб (9,30%). Досить багатая їх Було такоже у Дніпропетровській - 914,6 тис.. осіб (8,18%), в Одеській - 711,8 тис.. осіб (6,37%), у Запорізькій - 652,7 тис.. осіб (5,84%), у Києві - 529,7 тис.. осіб (4,74%), у Міколаївській - 252,2 тис.. осіб (2,24%), у Херсонській - 239,7 тис.. осіб (2,05%).

Порівняно Зі східнімі та південнімі областями, у центральних и північніх російськомовніх росіян проживало менше - від 80 до 180 тис.. ОСІБ у Кожній з них. Зокрема, у Сумській - 184,8 тис.. осіб (1,74%), у Полтавській - 171,5 тис.. осіб (1,53%), у Кіївській - 160,0 тис.. осіб (1,43%), у Кіровоградській - 137,5 тис.. осіб (1,23%), у Черкаській - 116,7 тис.. осіб (1,04%), у Жітомірській - 111,8 тис.. осіб (1,00%), у Вінніцькій - 107,1 тис.. осіб (0,95%), у Чернігівській - 93,2 тис.. осіб (0,83%), у Хмельніцькій - 82,5 тис.. осіб (0,74%).

найменша росіян за етнічнім Походження та мовою (від 20 до 60 тис.. осіб) знаходится в західніх областях, у Кожній - менше 0,55% від загально їхнього числа в Україні, за вінятком Львівської, де їх Було однозначно больше - 189 , 3 тис.. осіб (1,15%). У других областях Західної України їх нараховувалося в 1989 году: у Чернівецькій - 61,4 тис.. осіб (0,54%), в Івано-Франківській - 54,8 тис.. осіб (0,49%), у Рівненській - 50,4 тис.. осіб (0,44%), У ЗАКАРПАТСЬКІЙ - 47,4 тис.. осіб (0,42%), у Волинській - 44,1 тис.. осіб (0,39%), у Тернопільській - 24,6 тис.. осіб (0,22%).

розселення україномовних росіян Не було подібним до теріторіального размещения російськомовніх росіян за окрем областями. У1989 году найбільше украинцев за мовою російського етнічного Походження зосереджувалися в семи областях, Переважно в східніх та південніх, від 10 до 20 тис.. ОСІБ у Кожній, або 5-12% загального їхнього числа, тоб, на тихий теренах, де загальна ЧИСЕЛЬНІСТЬ етнічніх росіян булу й достатньо значний, за вінятком Житомирської области. Зокрема, у Дніпропетровській области - 20,9 тис.. осіб (11,77%), у Харківській - 15,6 тис.. осіб (8,90%), у Донецькій - 13,0 тис.. осіб (7,29%), у Запорізькій - 11,3 тис.. осіб (6,36%), у Луганській - 9,8 тис.. осіб (5,52%), у Херсонській - 9,7 тис.. осіб (5,46%), у Жітомірській - 9,6 тис.. осіб (5,40%).

Далі, від п'яти до двох відсотків, послідовно йшлі Київська область - 7,9 тис.. осіб (4,45%), Полтавська - 7,4 тис.. осіб (4,16%), Київ - 6,9 тис.. осіб (3,88%), Миколаївська - 6,6 тис.. осіб (3,71%), Одеська - 6,5 тис.. осіб (3,66%), Кіровоградська - 6,5 тис.. осіб (3,66%), Львівська - 5,7 тис.. осіб (3,21%), Черкаська - 5,6 тис.. осіб (3,15%), Хмельницька - 5,4 тис.. осіб (3,04%), Вінницька - 5,4 тис.. осіб (3,04%), Сумська - 5,2 тис.. осіб (2,92%), Чернігівська - 3,4 тис.. осіб (1,91%).

Зовсім незначна числом (від однієї до трьох тисяч осіб) були представлені україномовні Росіяни в західніх областях: у Рівненській - 3,2 тис.. осіб (1,81%), у Волинській - 2,7 тис.. осіб (1,52%), в Івано-Франківській - 2,2 тис.. осіб (1,23%), у Тернопільській - 2,0 тис.. осіб (1,12%), У ЗАКАРПАТСЬКІЙ - 1,9 тис.. осіб (1,07%) та в Чернівецькій - 1,6 тис.. осіб (0,90%). Найменша, среди усіх областей, налічувалося україномовних росіян у Крімській области - 1,2 тис.. осіб (0,66%), хочай ця область булу другою, после Донецької, за загальною чісельністю росіян.

Таким чином, порівняльній аналіз теріторіального размещения україномовних та російськомовніх росіян свідчіть, что воно Не було рівномірнім и мало й достатньо значні Відмінності. У Києві та у восьми найбільш зросійщеніх областях: Донецькій, Луганській, Одеській, Харківській, Крімській, Дніпропетровській, Запорізькій и Міколаївській Питома вага україномовних росіян надходило відповідній частці російськомовніх росіян.

Частки україномовних та російськомовніх среди росіян. Цінній результат Дає аналіз статистичних матеріалів про ступінь мовної українізації росіян. У Умовах російщення України, природна мовна асіміляція русски більшістю російської етнічної меншини штучно гальмувалася. Тому Частка україномовних среди Загальної чісельності росіян булу й достатньо незначна, до того ж, у 60-70pp. вона виявило тенденцію до суттєвого СКОРОЧЕННЯ. Так, у 1959 году ця Частка Складанний 1,84% загального числа етнічніх росіян, у 1970 году - 1,48%, у 1979 году - 1,34%. У 80-ті pp. відбулося й достатньо незначна ЗРОСТАННЯ Частки україномовних, однак 1989 году ее рівень БУВ даже меншим, ніжу 1959 году, - позбав 1,56%. Тоб, за тридцять років СКОРОЧЕННЯ стаєш 0,28%.

навпаки, Частка російськомовніх среди росіян продовжувала залішатіся Надзвичайно великою як для етнічної меншини. Вона Складанний в 1959 году 98,14%, у 1970 году -98,50%, у 1979році -98,64%, а в 1989 году -98,39%. Отже, аналіз статистичних матеріалів свідчіть, что в середовіщі російської етнічної меншини Процеси мовної асіміляції НЕ Набуля значного Поширення, мало того, смороду штучно гальмуваліся.

У Рівні часток обох груп росіян за мовою віявляються такоже и Регіональні Відмінності. Найбільш скроню булу Частка україномовних среди етнічніх росіян у Південно-Західному регіоні. Вона Складанний в 1959 году - 3,58%, у 1970 году - 3,20%, у 1979 году - 2,94% и в 1989 году зросла до 3,67%. Лише в одному цьом регіоні, на відміну від двох других, Питома вага україномовних среди росіян, хочай й Не набагато, альо все ж таки збільшілася в 1989 году, порівняно з 1959 роком.

значний нижчих ее рівень БУВ у Донецько-Прідніпровському регіоні и стає у 1959 году 1,71% та у 1989 году - 1,33%, а такоже у Південному, відповідно, 0,97% та 0,84%. Як Бачимо, у ціх двох регіонах ПРОТЯГ 1959-1989pp. відбувалося даже Зменшення Частки україномовних среди росіян. Це свідчіть, что в ціх двох регіонах Процеси природної мовної асіміляції в середовіщі російської етнічної меншини Фактично Призупинено.

На відміну від україномовних, Найвищого Частка російськомовніх булу среди росіян Південного регіону, в 1959 году - 98,98% та в 1989 году - 99,07% и Донецько-Прідніпровського, відповідно, 98,28% та 98,63% . Порівняно Меншем булу ця Частка в Південно-Західному регіоні - 96,40% у 1959 году та 96,31% у 1989 году. Таким чином, у всех трьох регіонах Частка російськомовніх среди росіян Залишаюсь доволі скроню ї виявило стійку тенденцію до поступового ЗРОСТАННЯ у Південному та в Донецько-Прідніпровському, и позбав Дещо зменшено в Південно-Західному [Там само].

Спостерігаліся такоже и суттєві Відмінності в Рівні часток среди росіян - як україномовних, так и російськомовніх за окрем областями. У 1989 году Найвищого булу Частка україномовних среди росіян у західніх та в центральних областях (від чотірьох до восьми відсотків загально їх числа). Зокрема, вона Складанний у Жітомірській - 7,91%, у Тернопільській - 7,5 2%, у Хмельніцькій - 6,14%, у Рівненській - 5,97%, у Волинській - 5,76%, у Вінніцькій - 4, 80%, у Кіївській - 4,71%, у Черкаській - 4,58%, у Кіровоградській - 4,51%, в Івано-Франківській - 3,86%, У ЗАКАРПАТСЬКІЙ - 3,84%, а такоже у південній Херсонській - 3,89%. Альо и в ціх областях, де загальна ЧИСЕЛЬНІСТЬ росіян булу відносно незначна, Процеси мовної асіміляції в середовіщі етнічної меншини були й достатньо недостатньо розвінуті.

Дещо нижчих булу ця Частка в двох північніх областях: у Чернігівській - 3,52% та Сумській - 2,74% и в двох західніх: у Львівській - 2,92% та Чернівецькій - 2,54%, а такоже у Міколаївській - 2,56% та Дніпропетровській - 2,33%. Значний нижчих, менше двох відсотків, БУВ рівень Частки україномовних среди росіян у зросійщеніх східніх та південніх областях, а такоже у столиці України: у Запорізькій - 1,69%, у Харківській - 1,48%, у Києві - 1,29%, в Одеській - 0,90%, у Луганській - 0,70%, у Донецькій - 0,56%. Фактично зовсім Не було україномовних среди росіян у Крімській области - 0,07%. У Цій південній области України Росіяни Фактично НЕ зазнаватися мовної асіміляції (українізації).

ПРОТЯГ 1959-1989pp. Питома вага україномовних среди росіян Дещо зросла позбав в семи західніх областях: у Волинській, У ЗАКАРПАТСЬКІЙ, в Івано-Франківській, у Львівській, у Рівненській, у Тернопільській, у Чернівецькій, а такоже у століці, и практично НЕ змінілася в Сумській та Крімській. У всех других 16-ти областях спостерігалась стійка тенденція до СКОРОЧЕННЯ Частки україномовних росіян. Тоб, на ціх теренах України Процеси мовної асіміляції русски більшістю російської етнічної меншини практично Призупинено. Мало того, українці Самі зазнаватися мовної асіміляції У ФОРМІ зросійщення.

Найбільш скроню булу Питома вага російськомовніх среди росіян у східніх та південніх областях, а такоже у Києві. Вона становила в 1989 году в Крімській - 99,83%, у Донецькій - 99,36%, у Луганській - 99,22%, в Одеській - 99,00%, у Києві - 98,69%, у Харківській - 98, 52%, у Запорізькій - 98,28%, у Дніпропетровській - 97,73%, у Міколаївській - 97,36%.

Порівняно Меншем булу ця Частка в західніх та центральних областях (92-96%). ЗРОСТАННЯ пітомої ваги російськомовніх среди росіян за 1959-1989pp. відбувалося в переважній більшості областей України (в 16-ти), за рахунок СКОРОЧЕННЯ Частки україномовних.

Частки україномовних та російськомовніх росіян среди Усього населення. Окрем РОЗГЛЯДУ потребує аналіз змін часток україномовних та російськомовніх росіян среди Загальної чісельності населення України. У зв'язку з тим, что ЧИСЕЛЬНІСТЬ україномовних росіян булу зовсім незначна, то їхня Питома вага среди Усього населення виявило й достатньо низько, можна Сказати мізерною, до того ж, протягом 60-70-Хрр. вона даже скорочував. У1959 году ее рівень Складанний позбав 0,31% від Загальної чісельності Всього населення України, у 1970 году - 0,29%, у 1979 году - 0,28%, а в 1989 году Дещо збільшівся - до 0,34%.

навпаки, Питома вага російськомовніх росіян среди Усього населення України булу й достатньо значний, и до того ж, виявило тенденцію до неухильне ЗРОСТАННЯ. Зокрема, 1959 году вона Складанний 16,62%, у 1970 году - 19,08%, у 1979 году - 20,82%, досягнувші в 1989 году - 21,71% Загальної чісельності населення України. Отже, за тридцять років ее рівень збільшівся на 5,09%. Для порівняння, за цею ж годину Частка україномовних росіян зросла позбав на 0,03%. Такі Зміни відбуваліся того, что ЗРОСТАННЯ чісельності україномовних росіян надходило темпами приросту числа російськомовніх росіян як у відносніх, так и в абсолютних Показники.

Ще більші Відмінності спостерігаліся за окрем регіонамі. Зокрема, Частка україномовних росіян среди Усього населення Донецько-Прідніпровського регіону в 1959 году Складанний 0,43%, а в 1989 году - 0,41%, у Південному, відповідно, 0,30% та 0,31%. Найніжчою вона булу среди Загальної чісельності населення Південно-Західного регіону - 0,21% та 0,29%. Це Було пов'язано з тим, что загальна ЧИСЕЛЬНІСТЬ росіян у цьом регіоні, хочай ї активно Зростай, альо Залишаюсь порівняно Меншем, чем у двох других регіонах.

На протівагу україномовнім, Питома вага російськомовніх росіян среди населення окрем регіонів булу й достатньо скроню и Постійно збільшувалася, від перепису до перепису. Найвищий рівень Частки російськомовніх росіян БУВ среди Усього населення Південного регіону и Складанний у 1959 году 30,60%, у 1970 году - 33,73%, у 1979 году - 36,07%, а в 1989 году досяг 37,13%. Досить значний ця Частка залиша такоже и в Донецько-Прідніпровському регіоні, де становила в 1959 году 24,42%, у 1970 году -27,51%, у 1979 году -29,73% и в 1989 году - 30,75%. Набагато нижчих БУВ ее рівень среди Усього населення Південно-Західного регіону, де в 1959 году Складанний 5,62%, у 1970 году - 6,38%, у 1979 году - 7,12%, а в 1989 году - 7,56% .

Таким чином, в усіх без вінятку регіонах України спостерігалось поступове ЗРОСТАННЯ Частки російськомовніх росіян среди Загальної чісельності Всього населення. На відміну від них, Частка україномовних росіян среди населення України почти НЕ змінілася.

Частки україномовних та російськомовніх росіян среди загально приросту чісельності населення. Досить Цінні результати для розуміння процесів мовної асіміляції в середовіщі російської етнічної меншини Дає порівняльній аналіз часток україномовних та російськомовніх росіян среди загально приросту чісельності населення України. Так, Частка російськомовніх росіян среди загально приросту виявило однозначно більшою, чем їхня Питома вага в складі Всього населення України. Вона становила за перший Период (1959-1970pp.) 38,62% загального приросту чісельності населення, за другий Период (1970-1979pp.) - 53,98%, тоб, больше половин, за Третій Период (1979-1989pp.) - 45,74%, а в цілому за 1959-1989pp. - 43,97%. Отже, Питома вага російськомовніх росіян среди загально приросту Всього населення булу непропорційно скроню, больше чем удвічі переважала їхню частко среди Загальної чісельності населення України. Варто особливо підкресліті, что в 70-ті pp. вона Складанний даже больше ПОЛОВИНА загально приросту чісельності Всього населення УРСР.

Рівень цієї Частки МАВ суттєві теріторіальні Відмінності. За 1959-1989pp. у двох з трьох регіонів Частка російськомовніх росіян перевіщувала половину загально приросту населення: у Південному - 50,10% та в Донецько-Прідніпровському - 59,38%. Таким чином, загальна ЧИСЕЛЬНІСТЬ населення ціх двох регіонів Зростай Переважно за рахунок російськомовніх росіян. Для таких змін НЕ існувало жодних об'єктивних передумов. Ці етнічні Процеси малі й достатньо неспріятліві Наслідки для українства, особливо на південніх та східніх теренах України.

У Південно-Західному регіоні, де загальна ЧИСЕЛЬНІСТЬ росіян булу Меншем, порівняно з двома іншімі регіонамі, Частка російськомовніх росіян среди загально приросту чісельності Всього населення ПРОТЯГ 1959 - 1989pp. булу такоже й достатньо значний - 19,44%. Ее рівень БУВ непропорційно великим, порівняно з частко російськомовніх росіян среди Усього населення цього регіону, бо остання Складанний в 1989 году позбав 7,56%.

Частка ж україномовних росіян среди загально приросту чісельності населення України в 1959-1989pp. Залишаюсь й достатньо незначна - позбав 0,49%, ее рівень БУВ незрівнянно меншим, чем відповідна Частка російськомовніх росіян - 43,97%. Серед трьох регіонів Найвищого Частка украинцев за мовою російського етнічного Походження булу в Південно-Західному - 0,77%. У двох других регіонах - ще менше, зокрема, в Донецько-Прідніпровському - 0,36%, у Південному - 0,34%. Незважаючі на й достатньо низько рівень Частки україномовних росіян среди загально приросту (менше одного відсотка), їхня Питома вага среди Усього населення булу ще нижчих.

Порівняльній аналіз часток російськомовніх среди етнічніх украинцев та україномовних среди росіян. Цінній результат для Дослідження процесів мовної асіміляції в середовіщі украинцев та росіян Дає порівняльній аналіз уровня часток російськомовніх среди корінної нації та україномовних среди етнічної меншини. Зокрема, в 1959 году среди украинцев російськомовні Складанний 6,45% загального їх числа, среди росіян україномовних Було позбав 1,84%. У результаті активного розвітку процесів мовного зросійщення украинцев з одного боку, а з Іншого боці, внаслідок штучного гальмування природніх процесів мовної українізації етнічніх меншин, дере за все росіян, протягом 1959-1989pp. ЧИСЕЛЬНІСТЬ російськомовніх украинцев Зростай однозначно швидше, чем ЧИСЕЛЬНІСТЬ україномовних росіян. За тридцять років ЧИСЕЛЬНІСТЬ зросійщеніх за мовоюукраинцев збільшілася на 120,59% (2 млн. 502,9 тис.. осіб), а україномовних росіян-лише на 35,91% (46,9 тис.. осіб). Тоб, цею ПРИРІСТ й достатньо Суттєво відрізнявся у відносніх, а особливо в абсолютних Показники.

У результаті таких значний відмінностей у темпах приросту в 1989 году Частка російськомовніх среди украинцев збільшілася до 12,23%, а Частка україномовних среди росіян скороти до 1,56%. Тоб, протягом 1959-1989pp. Частка російськомовніх среди украинцев зросла на 5,78%, а Частка україномовних среди росіян скороти на 0,28%. Отже, з одного боку, Процеси штучного мовного зросійщення в середовіщі украинцев продовжувалі набуваті Поширення, о з Іншого, Природні Процеси мовної українізації російської етнічної меншини Фактично Припін. Так, ЯКЩО в 1959 году рівень мовної асіміляції корінної нації БУВ втрічі більшім, чем етнічної меншини, то в 1989 году - Вже у Вісім разів.

Відмінності ж в абсолютній чісельності російськомовніх украинцев та україномовних росіян взагалі були Величезне. Варто при цьом підкресліті, что ця невідповідність ПРОТЯГ 1959-1989pp. ще больше зросла, в результаті й достатньо різніх темпів приросту обох ціх груп населення. Так, зокрема, у 1959 году в Україні налічувалося 2 млн. 075,5 тис.. зросійщеніх за мовою украинцев та 130,6 україномовних росіян, а в 1989 году, відповідно, 4 млн. 578,4 тис.. ОСІБ та 177,1 тис.. ОСІБ. Тоб, ЯКЩО в 1959 году співвідношення между чісельністю дерло та інших складало15 до 1, то в 1989 году - Вже 25 до 1.

Ще більші Відмінності масштабів мовної асіміляції среди украинцев та росіян спостерігаліся за окрем регіонамі та областями. Найбільша різніця в цьом булу у Південному регіоні, в значній мірі за рахунок Кримської области. Так, ЯКЩО у 1959 году асімільовані за мовою среди украинцев у цьом регіоні Складанний 13,46%, то среди росіян - позбав 0,97%, тоб менше одного відсотка загально їх числа.

У Південному регіоні за тридцять років однозначно збільшілася ЧИСЕЛЬНІСТЬ російськомовніх украинцев - на 556,1 тис.. ОСІБ, тоб на 143,32%, а україномовних росіян-лише на 8,8 тис.. осіб (57,89%). Внаслідок цього ПРОТЯГ 1959-1989pp. однозначно зросла Частка зросійщеніх среди украинцев, и навпаки, скороти Частка україномовних среди росіян. Так, у 1989 году 23,61% загального числа украинцев Південного регіону, тоб почти КОЖЕН четвертий, візнавалі рідною російську мову, и позбав 0,84% загального числа росіян візнавалі рідною нас немає. Тоб, рівень мовної асіміляції украинцев у цьом регіоні БУВ почти в 30 разів більшім, чем рівень мовної асіміляції російської етнічної меншини.

Що стосується абсолютної чісельності, то ЯКЩО в 1959 году у Південному регіоні нараховувалось 388,0 тис.. російськомовніх украинцев и позбав 15,2 тис.. україномовних росіян, то в 1989 году, відповідно, 944,1 тис.. ОСІБ та 24,0 тис.. ОСІБ. Тоб, співвідношення в абсолютних Показники между асімільованімі за мовою українцямі та росіянамі Складанний в 1959 году 25 до 1, то в 1989 году - 40 до 1.

подібна Ситуація склалось и в Донецько-Прідніпровському регіоні. Зокрема, зросійщені среди украинцев у цьом регіоні становили у 1959 году 10,00% загального їх числа, а в 1989 году - 20,74%. Серед росіян україномовні Складанний, відповідно за рокамі, 1,71% та 1,33%. Отже, у 1989 году рівень мовної асіміляції среди украинцев БУВ більшім у 12 разів, порівняно Зі ступенів мовної асіміляції в середовіщі російської етнічної меншини.

ПРОТЯГ 1959-1989pp. у Донецько-Прідніпровському регіоні ЧИСЕЛЬНІСТЬ російськомовніх украинцев збільшілася на 131,94%, тоб на 1 млн. 656,0 тис.. ОСІБ - Найвищий Абсолютний Показник среди усіх трьох регіонів. За цею ж годину ПРИРІСТ чісельності україномовних росіян Складанний 18,63%, тоб, позбав 14,1 тис.. ОСІБ.

Найбільше, порівняно з двома іншімі регіонамі, як російськомовніх украинцев, так и україномовних росіян, знаходится у Донецько-Прідніпровському регіоні. Відносно велика ЧИСЕЛЬНІСТЬ асімільованіх за мовою росіян у цьом регіоні булу ї того, що тут зосереджувалися найбільше в Україні росіян. Так, у 1959 году в цьом промисловому регіоні знаходится 1 млн. 255,1 тис.. російськомовніх украинцев та 75,7 тис.. україномовних росіян. Співвідношення между ними Складанний 16 до 1. У 1989 году воно змінілося и стаєш 32 до 1. У Донецько-Прідніпровському регіоні зосереджувалися 2 млн. 911,1 тис.. російськомовніх украинцев та 89,8 тис.. україномовних росіян.

Відносно КРАЩИЙ Ситуація для Збереження україномовного середовища та розгортання природніх процесів мовної асіміляції російської етнічної меншини склалось в Південно-Західному регіоні, дере за все за рахунок західніх областей. Так, зокрема, ЯКЩО в 1959 году рівень мовного зросійщення украинцев у цьом регіоні БУВ меншим, чем рівень мовної українізації росіян, відповідно, 2,59% та 3,58%, то в 1989 году Ситуація змінілась на Користь російськомовніх, відповідно, 3, 73% та 3,67%.

тоб, Процеси зросійщення украинцев активно проходить І в цьом регіоні, альо рівень мовної асіміляції в середовіщі украинцев та росіян БУВ пріблізно однаковим у відносніх Показники, альо Суттєво відрізнявся в абсолютних. Так, у Південно-Західному регіоні в 1959 году нараховувалося 432,4 тис.. зросійщеніх за мовою украинцев та 39,7 тис.. україномовних росіян, а в 1989 году, відповідно, 723,2 тис.. ОСІБ та 63,7 тис.. ОСІБ. Співвідношення между асімільованімі за мовою українцямі та росіянамі в Південно-Західному регіоні у 1959 году Складанний як 10 до 1, а в 1989 году як 11 до 1. Зміни співвідношення на Користь російськомовніх украинцев пояснюються тим, что темпи приросту їхньої чісельності переважалі темпи приросту україномовних росіян. Так, за 1959-1989pp. ПРИРІСТ чісельності російськомовніх украинцев у цьомрегіоні Складанний 290,8 тис.. осіб (67,25%), а україномовних росіян - позбав 24,0 тис.. осіб (60,45%).

У результаті й достатньо різніх темпів приросту чісельності асімільованіх за мовою украинцев та росіян в окрем регіонах змінювалося такоже и їхнє Територіальне размещения. Так, у 1959 году у Південно-Західному регіоні знаходится 20,83% загального числа російськомовніх украинцев та 30,40% загального числа україномовних росіян України, у Донецько-Прідніпровському, відповідно, 60,48% та 57,96%. Найменша як російськомовніх украинцев (18,69%), так и україномовних росіян (11,64%) розміщувалося у Південному регіоні.

У 1989 году Частка зросійщеніх за мовою украинцев среди окрем регіонів скороти за рахунок Південно-Західного (15,79%), натомість, у Донецько-Прідніпровському та Південному зросла, відповідно, до 63,59% та 20,62%. При цьом, Варто звернути уваг на ті, что в 1989 году у Південному регіоні знаходится больше російськомовніх украинцев, чем у Південно-Західному, а в 1959 году Було навпаки. Ці Зміни відбуліся того, что масштаби мовної асіміляції украинцев були однозначно віщімі в Південному регіоні, ніжу Південно-Західному.

Що стосується україномовних росіян, то їхня Частка скороти в 1989 году, порівняно з 1959 роком у Донецько-Прідніпровському регіоні, за рахунок ЗРОСТАННЯ у Південно-Західному и частково в Південному регіоні, и Складанний, відповідно за регіонамі, 50,59% ; 35,89%; 13,52%.

Досить значні Відмінності в Рівні часток російськомовніх украинцев та російськомовніх росіян спостерігаліся за окрем областями. Проведень аналіз статистичних матеріалів дозволивши віявіті таку закономірність: у тихий областях, де БУВ Найвищого рівень мовного зросійщення среди украинцев, оказался найніжчій рівень мовної українізації російської етнічної меншини. Це стосувалося самперед східніх та південніх областей. Зокрема, Найвищого рівень мовної асіміляції украинцев У ФОРМІ зросійщення БУВ у Крімській области и Складанний у 1989 году 47,37% Загальної чісельності украинцев. У Цій же области БУВ найменша рівень мовної українізації росіян и в 1989 году ВІН СТАЄ позбав 0,07% загального їхнього числа [Таблиця 22]. Тоб, в Цій південній области України Росіяни Фактично НЕ зазнаватися мовної асіміляції, и навпаки, почти половина украинцев були зросійщенімі за мовою.

Менше одного відсотка росіян візнавалі рідною нас немає ще в трьох областях: у Донецькій - 0,56%, у Луганській - 0,77% та в Одеській - 0,90%.

Альо в ціх же областях рівень мовної асіміляції української більшості БУВ Найвищого и Складанний, відповідно, у Донецькій - 40,37%, у Луганській - 33,66%, в Одеській - 25,74%.

Менше двох відсотків Загальної чісельності росіян були україномовнімі ще в двох областях: у Харківській - 1,48% та Запорізькій - 1,69%. У ціх же областях среди украинцев російськомовні Складанний больше 20%, зокрема, у Харківській - 20,45% и в Запорізькій - 22,94%. Даже у столиці України среди украинцев у 1989 году КОЖЕН п'ятий оказался російськомовнім (21,22%), альо среди росіян позбав 1,29% загального їхнього числа були україномовнімі.

Досить багатая Було російськомовніх среди украинцев такоже у Міколаївській (16,34%), у Дніпропетровській (15,23%) та Херсонській (12,27%) областях. Натомість, ступінь мовної українізації росіян у ціх областях БУВ й достатньо незначна, відповідно, 2,56%, 2,23% та 3,89%. Крім східніх та південніх, ще в двох північніх областях - у Сумській та Чернігівській у 1989 году Частка зросійщеніх за мовою среди украинцев булу однозначно віщою, чем Частка українізованіх среди росіян, відповідно за областями, 9,23%, 2,74% та 6, 66%, 3,52%.

Отже, в 11-ти областях України та в Киеве у відносніх Показники Частка асімільованіх за мовою среди украинцев однозначно переважала відповідну частко асімільованіх за мовою среди росіян. Тоб, на ціх теренах розгорнуліся непріродні Процеси мовної асіміляції в середовіщі української корінної більшості, а мовна асіміляція російської етнічної меншини Фактично Припін, самперед це стосувалося Кримської, Луганської, Донецької, Одеської, Запорізької та Харківської областей.

У других 13-ти центральних та західніх областях Частки асімільованіх за мовою украинцев у відносніх Показники надходило відповідній частці асімільованіх за мовою росіян, альо й достатньо НЕ Суттєво. У Чернівецькій области у 1989 году ці Частки були пріблізно рівнімі, відповідно, 2,62% та 2,54%. У семи центральних областях Частки зросійщеніх среди украинцев у 1989 году Складанний від 1,67% до 3,57%, а Частки українізованіх среди росіян від 4,51% до 7,91%. Зокрема, в Кіровоградській - 3,57% та 4,51%, у Жітомірській - 3,24% та 7,91%, у Полтавській - 2,92% та 4,13%, у Черкаській - 2,12% та 4 , 58%, у Кіївській - 2,02% та 4,71%, у Вінніцькій - 1,81% та 4,80%, у Хмельніцькій - 1,67% та 6,14%.

У західніх областях Частки російськомовніх среди украинцев були найменша, від 0,24% та 1,09%, а Частки україномовних среди росіян були порівняно більшімі, від 3,84% до 7,52%. Варто нагадаті, что до Другої Світової Війни в ціх областях Росіяни Фактично не проживали, и Тому процес мовного зросійщення украинцев на означену теренах відбуваліся обмеженності годину, порівняно з іншімі областями України. Серед Загальної чісельності украинцев Львівської области російськомовні Складанний 1,09%, а україномовні среди росіян - 4,71%, У ЗАКАРПАТСЬКІЙ, відповідно, 0,95% та 3,84%, у Рівненській - 0,85% та 5,97% , у Волинській - 0,63% та 5,76%, у Івано-Франківській - 0,58% та 3,86%, у Тернопільській - 0,24% та 7,52%.

Перевага в чісельності російськомовніх украинцев над україномовнімі росіянамі, тоб, в абсолютних Показники, булу незаперечно в усіх областях, без жодних вінятку, включаючі и ЗАХІДНІ области. При цьом, необ?? Ідно підкресліті, что абсолютні показатели асімільованіх за мовою среди украинцев та росіян були зовсім НЕ відповідні за своим рівнем, особливо у східніх та південніх областях.

Так, зокрема, у 1989 году у Донецькій области нараховувалося 1 млн. 087,5 тис.. російськомовніх украинцев и позбав 13,0 тис.. україномовних росіян, у Луганській - 499,0 тис.. ОСІБ та 9,8 тис.. ОСІБ, у Дніпропетровській - 421,8 тис.. ОСІБ та 20,9 тис.. ОСІБ, у Харківській - 407,6 тис.. ОСІБ та 15,6 тис.. ОСІБ, у Києві - 395,5 тис.. ОСІБ та 6,9 тис.. ОСІБ, в Одеській - 368,0 тис.. ОСІБ та 6,5 тис.. ОСІБ, у Запорізькій - 300,1 тис.. ОСІБ та 11,3 тис.. ОСІБ, у Крімській - 296,5 тис.. ОСІБ та 1,2 тис.. ОСІБ, у Міколаївській - 163, 5 тис.. ОСІБ та 5.2 тис.. ОСІБ, у Херсонській - 115,0 тис.. ОСІБ та 9,7 тис.. ОСІБ. У східніх та південніх областях Було від 115,0 тис.. зросійщеніх за мовою украинцев у Херсонській области до 1087,5 тис.. ОСІБ - у Донецькій та від 1,2 тис.. україномовних росіян у Крімській области до 20,9 тис.. ОСІБ - у Дніпропетровській.

Досить багатая російськомовніх украинцев проживало такоже и в двох північніх областях: у Сумській та в Чернігівській, відповідно, 112,7 тис.. ОСІБ та 86,1 тис.. ОСІБ у 1989 году. Навпаки, україномовних росіян у ціх областях Було Небагато, відповідно, 5,2 тис.. ОСІБ та 3,4 тис.. ОСІБ.

У семи центральних областях абсолютна ЧИСЕЛЬНІСТЬ російськомовніх украинцев такоже булу однозначно більшою, чем число україномовних росіян. Так, у 1989 году в Полтавській области нараховувалось 45,0 тис.. зросійщеніх за мовою украинцев та 7,4 тис.. українізованіх росіян, у Жітомірській, відповідно, 42,4 тис.. ОСІБ та 9,6 тис.. ОСІБ, у Кіровоградській - 37,4 тис.. ОСІБ та 6,5 тис.. ОСІБ, у Кіївській - 34,9 тис.. ОСІБ та 7,9 тис.. ОСІБ, у Вінніцькій - 31,9 тис.. ОСІБ та 5,4 тис.. ОСІБ, у Черкаській - 29,3 тис.. ОСІБ та 5,6 тис.. ОСІБ, у Хмельніцькій - 23,0 тис.. ОСІБ та 5,4 тис.. ОСІБ.

близьким до центральних областей за рівнем чісельності асімільованіх за мовою украинцев та росіян булу Львівська область - 27,0 тис.. ОСІБ та 5,7 тис.. ОСІБ. У других шести західніх областях число як дере, так и інших Було однозначно меншим. Зокрема, в 1989 году у Чернівецькій области знаходится 17,5 тис.. російськомовніх украинцев та 1,6 тис.. україномовних росіян, у Рівненській, відповідно, 9.3 тис.. ОСІБ та 3,2 тис.. ОСІБ, У ЗАКАРПАТСЬКІЙ - 9,3 тис.. ОСІБ та 1,9 тис.. ОСІБ, в Івано-Франківській - 7,8 тис.. ОСІБ та 2,2 тис.. ОСІБ, у Волинській - 6,3 тис.. ОСІБ та 2,7 тис.. ОСІБ, у Тернопільській - 2,8 тис.. ОСІБ та 2,0 тис.. ОСІБ.

Така відносно незначна ЧИСЕЛЬНІСТЬ російськомовніх украинцев у західніх областях булу того, що тут Процеси мовної асіміляції НЕ Набуля широкого розвою. Ці земли позбав короткий годину перебувалі у складі СРСР и ЗАХІДНІ українці малі однозначно вищий рівень національної самосвідомості, порівняно Зі східнімі. Число україномовних росіян у ціх областях Було такоже невеликим, ТОМУ ЩО и загальна ЧИСЕЛЬНІСТЬ росіян тут Залишаюсь відносно незначна, особливо порівняно Зі східнімі та південнімі областями.

ПРОТЯГ 1959-1989pp. Частка російськомовніх среди украинцев зросла почти в усіх областях України, крім Львівської та Тернопільської, де відбулося незначна СКОРОЧЕННЯ їхньої чісельності, а такоже Чернігівської, де однозначно зменшіть загальне число украинцев. У Києві такоже скороти Частка зросійщеніх за мовою среди украинцев, но в результаті того, что темпи приросту україномовних переважалі Темпі ЗРОСТАННЯ російськомовніх. В абсолютних же Показники и в столиці України спостерігалося Збільшення числа російськомовніх украинцев.

Натомість, за тридцять років у більшості областей відбулось СКОРОЧЕННЯ Частки україномовних среди росіян, за вінятком семи західніх областей, а такоже столиці України. У Сумській та в Крімській областях ее рівень у 1989 году остался Фактично без змін, як и в 1959 году. Альо в абсолютних Показники у всех областях без вінятку ЧИСЕЛЬНІСТЬ російськомовніх украинцев булу однозначно більшою, чем число україномовних росіян. Тоб, Такі Зміни переконливою свідчать про Посилення процесів мовного зросійщення корінної нації - украинцев и гальмування процесів мовної асіміляції російської етнічної меншини.

Отже, аналіз статистичних матеріалів дозволивши віявіті, что ПРОТЯГ 1959-1989pp. асіміляційні Процеси у мовня середовіщі украинцев та росіян малі асиметрічними характер. При цьом, особливо звітність, підкресліті, что ця асіметрія булу не так на Користь української, а на Користь російської мови, хочай для таких змін Не було жодних об'єктивних умов. Росіяни Фактично НЕ зазнаватися мовної українізації, завдячуючи Перш за все суб'єктивним Чинник. У умів відсутності Дійсно незалежної української держави, що не українці, а Якраз Росіяни посідалі в Україні домінуюче становище корінної нації. До того ж, Фактично статусу державної в Україні мала НЕ русский, а російська мова. Тому, даже у Західній Україні, де до Другої Світової Війни Росіяни Фактично не проживали, а їхня ЧИСЕЛЬНІСТЬ булу й достатньо незначна, смороду НЕ асімілюваліся за мовою, хочай й Не малі ареалів компактного проживання. Таке становище природно не характерні для етнічної меншини, Якою й були Росіяни в Україні насправді всегда.

У СУЧАСНИХ умів незалежної України можна прогнозуваті Розвиток асіміляційніх процесів у зворотньому, природному Напрямки. З одного боці, це стосується припиненням мовного зросійщення корінної більшості - украинцев, о з іншого - розгортання процесів мовної українізації в середовіщі росіян. Тоб, асіміляційні Процеси у мовня середовіщі украинцев та росіян повінні набути асиметрічними характером, альо Вже не так на Користь російської мови, а на Користь української.

Для цього є ВСІоб'єктивні умови. Зокрема, набуває статусу державної українська мова, а російська ж ВТРАТИ цею статус, що не притаманний їй як мові однієї з етнічніх меншин. З Іншого боку, самє розселення росіян спріяє цьом, смороду НЕ мают ареалів компактного проживання и є меншістю в усіх областях, окрім Криму, де смороду переважають среди Загальної чісельності населення. Не залишимося роль відіграє и тієї факт, что російська етнічна меншинних розмівається екзогамнімі (міжетнічнімі) ШЛЮБ. Більш повно про Вплив екзогамії на стійбище цієї етнічної меншини йдет у попередня розділі. Поступово Росіяни стають двомовності. І Такі Процеси Вже поза розгорнуліся в західніх областях, дере за все в Галичині, де загальна ЧИСЕЛЬНІСТЬ росіян залішається й достатньо незначна и смороду булі зосереджені Переважно в містах. Реальним Отримання українською мовою, дере за все в Західній Україні, державного статусу, сприян ЗРОСТАННЯ ее СОЦІАЛЬНОГО престижу, что об'єктивно вплінуло на мовне середовище росіян у Напрямки їхньої поступової українізації. Можна прогнозуваті, что найближче годиною Такі ж Процеси Розгорнутим в Центральній Україні. Що стосується східніх та південніх областей, де Наслідки трівалого російщення виявило найбільш суттєвімі, масова природна мовна українізація росіян у найбліжчі роки навряд чи можлива. Альо и на ціх теренах, незважаючі на рецидиви російщення, Цілком можливе суттєве СКОРОЧЕННЯ уровня мовного зросійщення украинцев.

Отже, в СУЧАСНИХ умів асіміляційні Процеси в мовня середовіщі як украинцев, так и російської етнічної меншини, повінні розгортатіся и Вже начали розгортатіся у зворотню Напрямки від тихий, Якими смороду булі За Радянську часів. Тоб, ці етнічні Процеси повінні мати НЕ штучний, а природний характер, что означатіме припиненням мовного зросійщення украинцев, їхнє поступове де-російщення з одного боку, а з Іншого - Посилення мовної українізації етнічніх меншин, у тому чіслі й росіян.

Висновки. Таким чином, проведень аналіз змін чісельності україномовних та російськомовніх росіян переконливою доводити:

ЗРОСТАННЯ чісельності україномовних росіян Було однозначно меншим за темпи приросту російськомовніх росіян. Про масштаб ціх відмінностей у темпах приросту чісельності обох груп росіян свідчать Такі Авторські розрахунки. Якби за 1959-1989pp. ЧИСЕЛЬНІСТЬ україномовних росіян Зростай б такими ж темпами, як и ЧИСЕЛЬНІСТЬ російськомовніх росіян, то в 1989 году число останніх Складанний б 209,6 тис.. ОСІБ, а не 177,5 тис.. ОСІБ, Як це було за Даними перепису. З Іншого боку, Якби ЧИСЕЛЬНІСТЬ російськомовніх росіян Зростай такими ж темпами, як Фактично збільшілася ЧИСЕЛЬНІСТЬ україномовних росіян, то число останніх стаєш б позбав 9 млн. 457,9 тис.. ОСІБ, а не 11 млн. 172,5 тис.. ОСІБ, Як було за переписом 1989 року.

За досліджуваній Период (1959-1989pp.) у Південному та в Донецько-Прідніпровському регіоні Темпі ЗРОСТАННЯ російськомовніх росіян переважалі темпи приросту чісельності україномовних росіян. Лише в одному Південно-Західному регіоні перевага в темпах приросту чісельності булу на боці останніх. В абсолютних же Показники у двох других регіонах переважалі російськомовні Росіяни. СКОРОЧЕННЯ чісельності україномовних росіян за 1959-1989 pp. відбувалося в двох східніх областях: у Донецькій та Луганській. Зменшення числа російськомовніх росіян простежується позбав в одній західній Тернопільській области та й ті й достатньо незначна.

У результаті суттєвіх відмінностей у темпах приросту україномовних та російськомовніх росіян, змінювалось їхнє Територіальне размещения за окрем регіонамі та областями. Абсолютна більшість (больше 50%) обох груп росіян зосереджувалися в Донецько-Прідніпровському регіоні. За 1959-1989pp. підвіщілася Питома вага російськомовніх та україномовних росіян, Які знаходится у Південному та Південно-Західному регіонах за рахунок ее СКОРОЧЕННЯ в Донецько-Прідніпровському. У Південно-Західному регіоні відносно больше Було україномовних росіян, чем російськомовніх росіян порівняно з Південним та Донецько-Прідніпровськім регіонамі.

4. Завдяк незначній чісельності україномовних росіян среди населення України, їхня Питома вага Залишаюсь й достатньо низько. Разом з тим, Частка російськомовніх росіян булу й достатньо скроню, особливо среди населення Південного та Донецько-Прідніпровського регіонів, и мала тенденцію до поступового, альо невпінного ЗРОСТАННЯ. До того ж, Питома вага російськомовніх росіян среди загально приросту чісельності населення булу непропорційно великою (прежде 40%), порівняно з їхньою частко среди Усього населення України. Отже, загальна ЧИСЕЛЬНІСТЬ населення України Зростай, в значній мірі, за рахунок російськомовніх росіян. Особливо це стосувалося Південного та Донецько-Прідніпровського регіонів, де ЧИСЕЛЬНІСТЬ населення збільшувалась Переважно за рахунок російськомовніх росіян, больше 50% загального приросту чісельності населення.

5.3а досліджуваній Период у результаті політики російщення України, природний процес мовної асіміляції русски більшістю російської етнічної меншини штучно гальмувався и Фактично прізупінівся. Про це свідчать статистичні матеріали: Питома вага україномовних среди росіян у 1989 году скороти, порівняно з 1959 роком, особливо в східніх та південніх областях.

Порівняльній аналіз розвітку процесів асіміляції у мовня середовіщі украинцев та росіян дозволивши віявіті ті, что мовна асіміляція булу більш характерною для корінної нації, а не для етнічної меншини. При цьом спостерігалась?? Ака закономірність: у тихий областях, де БУВ більшім рівень мовного зросійщення украинцев, рівень мовної українізації росіян оказался однозначно меншим. Перш за все це стосувалося східніх та південніх областей, а такоже Киева.

тоб, що не Росіяни, а українці Фактично опінію у становіщі етнічної меншини, до того ж на своїй Рідній земли, и зазнаватися масового мовного зросійщення. Такі етнічні Процеси природніми візнаваті НЕ Варто, смороду булі віклікані цілеспрямованою політікою російщення України, бо мовної асіміляції природно зазнає НЕ Корінна нація, Якою були українці, а Якраз етнічна меншинних, Якою були Росіяни.

аналіз процесів мовної асіміляції в середовіщі росіян та украинцев доводити, что Якби рівень мовної українізації росіян БУВ таким же, як и рівень мовного зросійщення украинцев, тоб 12,23%, а не 1,56%, то у 1989 году ЧИСЕЛЬНІСТЬ україномовних росіян Складанний б 1 млн. 388,8 тис.. ОСІБ, а не 177,5 тис.. ОСІБ, Як було заданими перепису. З Іншого боку, в тому випадка, коли б Частка російськомовніх среди росіян булу такою, як и Частка україномовних среди украинцев, тоб позбав 87,72% вместо 98,39%, то в 1989 году неасімільованіх за мовою етнічніх росіян налічувалось б позбав 9 млн . 961,1 тис.. ОСІБ, а не 11 млн. 172,5 тис.. ОСІБ, як це засвідчів перепис.

Отже, проведень аналіз статистичних матеріалів дозволивши віявіті, что ПРОТЯГ 1959-1989pp. російська етнічна меншинних в Україні Фактично НЕ зазнаватися мовної асіміляції з боці украинцев. Окрім того, в Донецько-Прідніпровському регіоні чітко визначили тенденція до Перетворення цієї етнічної меншини у більшість среди цього населення. Такі етнічні Процеси могли відбуватіся позбав в умів сістемної та довготрівалої політики Посилення російщення України, бо етнічна меншинних природно Ніколи не в змозі асімілюваті корінну більшість.