Найцікавіші записи

Україномовне та російськомовне населення: ЧИСЕЛЬНІСТЬ та структура. Частина 1
Етнографія - Історія Українського народу

Україномовне та російськомовне населення: ЧИСЕЛЬНІСТЬ та структура. Частина 1

Порівняльна характеристика приросту чісельності україномовного та російськомовного населення за 1959-1989pp. Зміни етнічного складу населення України НЕ збігаліся Зі змінамі структурі населення за рідною мовою, головних чином внаслідок розгортання процесів мовної асіміляції. За Визнання як рідної мови все населення України поділялось на Дві Великі за числом групи: україномовні та російськомовні. Щоб дослідіті мовня структуру населення України, проведемо порівняльній аналіз змін чісельності та теріторіального размещения обох ціх груп за 1959-1989pp.

За перший Период (1959-1970pp.) ЧИСЕЛЬНІСТЬ україномовного населення в Україні збільшілася на 2 млн. 139,7 тис.. ОСІБ, тоб на 7,00%, а ЧИСЕЛЬНІСТЬ російськомовного населення - на 3 млн. 081,7 тис.. ОСІБ, або на З0, 30%. За другий Период (1970-1979 рр.) ЧИСЕЛЬНІСТЬ Першої групи зросла позбав на 215,5 тис.. осіб (0,66%), а Другої - на 2 млн. 293,8 тис.. осіб (17,31%). За Третій Период (1979-1989pp.), Відповідно за групами, 354,4 тис.. осіб (1,08%) та 1 млн. 350,7 тис.. осіб (8,69%).

У цілому ж, за тридцять років (1959-1989pp.) ПРИРІСТ чісельності україномовного населення стає 2 млн. 709,6 тис.. ОСІБ, тоб позбав 8,87%. За цею ж годину ЧИСЕЛЬНІСТЬ російськомовного населення зросла на 6 млн. 726,2 тис.. ОСІБ або на 66,12%.

статистичні дані перепісів населення переконливою свідчать про ті, что перевага булу НЕ позбав у темпах приросту чісельності російськомовного населення, порівняно з україномовнім населення, альо ї в абсолютних Показники як у цілому за тридцять років, так и за ВСІ три часові періоді. Зокрема, ЯКЩО за перший Период ця перевага в абсолютних Показники булу в Півтора рази, то в 70-ті роки (другий Период) для україномовного населення склалось справді катастрофічна Ситуація. Приріст чісельності російськомовного населення за цею годину БУВ больше чем подесятерити більшім, порівняно з україномовнім населення. Така ж несприятливим для україномовного населення тенденція зберігалась ї у 80-ті роки. ЧИСЕЛЬНІСТЬ російськомовного населення за Третій Период Зростай почти вчетверо швидше, чем україномовного.

аналіз статистичних матеріалів засвідчує, что в цілому за 1959-1989 pp. ЗРОСТАННЯ чісельності україномовного населення в абсолютних Показники больше чем удвічі надходило приросту російськомовного населення. З усіх трьох періодів позбав перший БУВ відносно сприятливі для україномовного населення. На цею Период припадало 78,97% его загально приросту за 1959-1989pp., На другий - позбав 7,95%, а на Третій - 13,08%. Отже, україномовне населення Зростай Переважно позбав за перший Период, на другий та на Третій періоді, разом узяті, припадало менше чверті загально приросту его чісельності за тридцять років.

темпи приросту чісельності російськомовного населення виявило такоже тенденцію до поступового зниженя, альо не так СтрімКо, як україномовного. Если взяти за 100% загальний ПРИРІСТ російськомовного населення за 1959-1989pp., То на перший Период пріпадає 45,82%, на другий - 34,10%, на Третій - 20,08%.

Таким чином, аналіз статистичних матеріалів свідчіть, что в дінаміці чісельності україномовного населення за досліджуваній Период виявило й достатньо Небезпечні для нього Тенденції. З Іншого боку, простежувалося невпінне ЗРОСТАННЯ російськомовного населення та перевага его НЕ позбав в темпах приросту, альо ї в абсолютних Показники, порівняно з україномовнім населення. Це є Яскраве прикладом етномовну НАСЛІДКІВ Радянської політики російщення України.

Зміни в чісельності як україномовного, так и російськомовного населення малі значні теріторіальні Відмінності. За перший Период відбувалося Збільшення чісельності обох ціх груп населення в усіх трьох регіонах, альо й достатньо різнімі темпами. Так, ЧИСЕЛЬНІСТЬ україномовного населення зросла за цею годину у Південно-Західному регіоні на 1 млн. 364,2 тис.. ОСІБ, або на 8,21%, а ЧИСЕЛЬНІСТЬ російськомовного населення - на 308,4 тис.. ОСІБ, або на 16,59%. У Донецько-Прідніпровському регіоні ПРИРІСТ Першої групи населення Складанний позбав 365,6 тис.. осіб (3,20%), а Другої групи набагато больше - 1 млн. 919,2 тис.. осіб (31,34%). У Південному регіоні ВІН стаємо, відповідно, 409,9 тис.. осіб (16,17%) та 854,1 тис.. осіб (39,00%).

Отже, темп приросту чісельності російськомовного населення в усіх трьох регіонах за перший Период перевіщувалі Темпі ЗРОСТАННЯ україномовного населення, а у Донецько-Прідніпровському та Південному значний перевага зберігалася и в абсолютних Показники. Лише в Південно-Західному регіоні Абсолютний ПРИРІСТ чісельності україномовного населення БУВ віщим, порівняно Зі ЗРОСТАННЯ числа російськомовного населення.

за одною Период (1970-1979pp.) темпи приросту чісельності україномовних були однозначно нижчих, порівняно з російськомовнімі. У Донецько-Прідніпровському регіоні відбулося даже суттєве СКОРОЧЕННЯ чісельності україномовного населення - на 360,5 тис.. ОСІБ, або на 3,06%. Навпаки, ЧИСЕЛЬНІСТЬ російськомовного населення в цьом промисловому регіоні за другий Период зросла на 1 млн. 323,8 тис.. осіб (Найвищий рівень в абсолютному Показники среди усіх трьох регіонів), або на 16,46%. У Південно-Західному регіоні ПРИРІСТ україномовного населення Складанний 503,1 тис.. ОСІБ, (Найвищий рівень в абсолютному Показники, 2,80%), а російськомовного - 355,5 тис.. осіб (16,40%), у Південному, відпоі5Ідно, 72,9 тис.. осіб (2,48%) та 614,5 тис.. осіб (20,19%).

ПРОТЯГ третього періоду (1979-1989pp.) у дінаміці чісельності як україномовного, так и російськомовного населення продовжувалі проявлятіся ті ж Самі Тенденції, Які склалось в 70-ті pp. За цею ч?? С у Південно-Західному регіоні ПРИРІСТ чісельності україномовного населення ставало 430,3 тис.. осіб (2,33%), а російськомовного - 194,0 тис.. осіб (7,69%).

У Південному регіоні число україномовних за цею годину збільшілося на 86,3 тис.. осіб (2,86%), а російськомовніх - на 412,9 тис.. осіб (11,29%). У Донецько-Прідніпровському регіоні у 80-ті pp., Як и за Попередній другий Период, Зростай позбав ЧИСЕЛЬНІСТЬ російськомовного населення - на 743,9 тис.. осіб (7,94%), а ЧИСЕЛЬНІСТЬ україномовного продовжувала зменшуватіся - на 162, 2 тис.. осіб (1,42%).

У цілому ж, за 1959-1989pp. Темпи приросту чісельності україномовного населення були відносно незначна у Південному регіоні - 569,1 тис.. осіб (22,45%) та в Південно-Західному - 2 млн. 297,6 тис.. осіб (13,83%). У індустріальному Донецько-Прідніпровському регіоні спостерігалось даже его Зменшення - на 157,1 тис.. ОСІБ, або на 1,38%.

навпаки, ЧИСЕЛЬНІСТЬ російськомовного населення зросла за 1959-1989pp. у всех без вінятку регіонах, Ідо того ж однозначно віщімі темпами, порівняно з україномовнім. Зокрема, ЧИСЕЛЬНІСТЬ російськомовного населення збільшілася у Південному регіоні на 1 млн. 881,5 тис.. осіб (85,91%), у Донецько-Прідніпровському - на 3 млн. 986 тис.. осіб (Найвищий Абсолютний Показник, 65,11%), у Південно-Західному - на 857,9 тис.. осіб (46,15%). Если взяти за 100% загальний ПРИРІСТ чісельності російськомовного населення в цілому в Україні, то на Донецько-Придніпровський регіон припадало 59,27%, на Південний - 27,97%, а на Південно-Західний - 12,76%.

Таким чином, за тридцять років відбуліся значні Зміни в чісельності як російськомовного, так и україномовного населення, альо не так на Користь последнего, особливо у Донецько-Прідніпровському регіоні, де відбувалося его інтенсівне СКОРОЧЕННЯ.

ВАЖЛИВО результат Дає порівняльній аналіз ЗРОСТАННЯ чісельності україномовного та російськомовного населення з темпами приросту Всього населення України. Так, за 1959-1989pp. Темпи приросту Загальної чісельності населення Складанний 22,89%, україномовного - 8,87%, а російськомовного - 66,12%.

Ще більш істотні Відмінності в темпах приросту Всього населення України та йо окрем груп за мовою спостерігаліся за регіонамі. Зокрема, у Південно-Західному регіоні за тридцять років ЧИСЕЛЬНІСТЬ Усього населення зросла на 16,30%, україномовного-на 13,83%, а російськомовного - на 46,15%. У Південному регіоні ці показатели становили, відповідно, 50,41%, 22,45% та 85,91%. Загальна ЧИСЕЛЬНІСТЬ населення індустріального Донецько-Прідніпровського регіону за 1959-1989pp. збільшілася на 22,10%, російськомовного населення зросла на 65,11%, а україномовного населення, навпаки, скороти на 1,38%.

Таким чином, темпи ЗРОСТАННЯ чісельності російськомовного населення однозначно перевіщувалі темпи приросту Всього населення як у цілому в Україні, так и в усіх трьох регіонах. У тієї ж годину, ЗРОСТАННЯ чісельності україномовного населення надходить темпами приросту Всього населення, а в Донецько-Прідніпровському регіоні відбувалося даже его Зменшення.

Ще більші Відмінності в темпах приросту чісельності як україномовного, так и російськомовного населення спостерігаліся за окрем областями. Так, за перший Период ЧИСЕЛЬНІСТЬ україномовного населення скороти в чотірьох областях: у Донецькій, у Луганській, у Вінніцькій та в Сумській (удвох останніх внаслідок цього відбулося Зменшення Всього населення). За другий Период ЧИСЕЛЬНІСТЬ україномовного населення знизу Вже в 13-ти, а в третьому - у 12-ти областях. Усього ж, за 1959 - 1989pp. з 25-ти областей України, ЧИСЕЛЬНІСТЬ україномовного населення зменшіть в десяти.

За тридцять років найбільш Значне СКОРОЧЕННЯ спостерігалося у двох східніх, найбільш зросійщеніх областях: у Луганській - на 257,8 тис.. ОСІБ, тоб на 20,56% та в Донецькій - на 270,5 тис.. осіб (14,29%). Зменшення чісельності україномовного населення відбувалося такоже и в переважній більшості центральних та північніх областей - історічному центрі української нації: у Вінніцькій - на 237,7 тис.. осіб (12,01%), у Чернігівській - на 161,9 тис.. осіб (11,79%), у Сумській - на 133,3 тис.. осіб (10,68%), у Хмельніцькій-на 112,9 тис.. осіб (7,51%), у Жітомірській - на 98,3 тис.. осіб (6,83%), у Кіровоградській - на 47,0 тис.. осіб (4,39%), у Черкаській - на 44,8 тис.. осіб (3,19%), у Полтавській - на 10,8 тис.. осіб (0,71%).

У всех других областях України відбувався ПРИРІСТ чісельності україномовного населення, альо йо Темпі були доволі різнімі. Зокрема, Найвищий рівень цього приросту в абсолютно та відносніх Показники спостерігався у Києві - 999,7 тис.. осіб (207,14%), при чому ВІН розподілявся за окрем періодамі більш-Менш рівномірно. У Криму ЧИСЕЛЬНІСТЬ україномовного населення за 1959 - 1989pp. зросла на 187,0 тис.. осіб (130,68%), альо в основному позбав за перший Период. Такий високий рівень у відносніх Показників приросту БУВ пов'язаний Головним чином з тим, что в Криму загальна ЧИСЕЛЬНІСТЬ україномовного населення Залишаюсь в цілому незначна.

Досить значні темпи приросту україномовного населення спостерігаліся такоже и в областях Західної України. Зокрема, в ЗАКАРПАТСЬКІЙ - на 291, 3 тис.. осіб (42,74%), у Львівській - на 646,4 тис.. осіб (35,55%), в Івано-Франківській - на 298,8 тис.. осіб (28,68%), у Чернівецькій - на 139,2 тис.. осіб (26,41%), у Рівненській - на 224,6 тис.. осіб (25,84%), у Волинській - на 158,4 тис.. осіб (18,82%). Суттєво меншими смороду булі позбав в одній західній области - Тернопільській, відповідно, 82,4 тис.. осіб (7,85%).

віщим, чем у СЕРЕДНЯ в Україні за відноснімі Показники, БУВ такоже рівень приросту чісельності україномовних у Херсонській - 202,8 тис.. осіб (31,93%) та в Дніпропетровській - 393,8 тис.. осіб (19,94%) областях. У других п'яти областях ПРИРІСТ чісельнос?? И україномовного населення БУВ й достатньо незначна и Складанний у Запорізькій - 118,0 тис.. осіб (13,04%), у Міколаївській - 98,1 тис.. осіб (12,99%), в Одеській - 80,2 тис.. осіб (8,01%), у Кіївській - 108,2 тис.. осіб (6,76%), у Харківській - 46,2 тис.. осіб (2,96%). Звітність, підкресліті, что основна частина приросту чісельності на ціх теріторіях булу досягнутості позбав за рахунок Першого періоду, бо за другий Период відзначалося Зменшення числа україномовних у Запорізькій, в Одеській та в Харківській областях, у третього - в Одеській та в Кіївській.

На відміну від україномовного населення, ЧИСЕЛЬНІСТЬ російськомовного Зростай в усіх областях України, крім двох західніх: Львівської, де СКОРОЧЕННЯ Складанний 5,0 тис.. осіб (2,04%) та Тернопільської, відповідно, 1,9 тис.. осіб (6,07%).

За тридцять років больше чем удвічі зросла ЧИСЕЛЬНІСТЬ російськомовного населення у Херсонській области - на 193,6 тис.. осіб (106,08%), у Дніпропетровській - на 738,1 тис.. осіб (105,01%), а такоже у Полтавській - на 118,8 тис.. осіб (105,98%). Для порівняння, на Полтавщині за 1959 - 1989pp. відбувалося Зменшення чісельності україномовного населення.

Більше ніж На 50% збільшілася ЧИСЕЛЬНІСТЬ російськомовного населення у південніх, у східніх та в Деяк центральних областях України. Зокрема, у Кіївській - на 104,4 тис.. осіб (98,58%), у Запорізькій - на 490,5 тис.. осіб (93,97%), у Крімській - на 971,0 тис.. осіб (93,58%), у Міколаївській - на 203,5 тис.. осіб (83,13%), у Києві - на 464,1 тис.. осіб (78,14%), у Черкаській - на 67,2 тис.. осіб (74,42%), в Одеській - на 509,9 тис.. осіб (70,31%), у Харківській - на 603,1 тис.. осіб (64,10%), у Донецькій - на 1 млн. 303,2 тис.. осіб (Найбільший ПРИРІСТ в абсолютних Показники, 56,86%), у Луганській - на 615,3 тис.. осіб (52,92%), а такоже у західній ЗАКАРПАТСЬКІЙ - на 24,3 тис.. осіб (63,61%).

Відносно нижчих були темпи приросту в більшості областей Західної та Правобережної України: у Івано-Франківській - 21,6 тис.. осіб (47,26%), у Кіровоградській - 55,7 тис.. осіб (42,75%), у Хмельніцькій - 33,8 тис.. осіб (38,67%), у Жітомірській - 48,8 тис.. осіб (35,75%), у Рівненській - 16,3 тис.. осіб (33,61%), у Чернівецькій - 26,4 тис.. осіб (32,04%), у Волинській - 9,7 тис.. осіб (21,80%), у Вінніцькій -28,4 тис.. осіб (20,67%).

найменша були темпи приросту чісельності російськомовного населення у двох північніх областях: у Сумській - 43,7 тис.. осіб (16,74%) та в Чернігівській - 18,8 тис.. осіб (10,90%). При цьом Варто підкресліті, что в ціх областях відбувалося Значне СКОРОЧЕННЯ чісельності Всього населення, в тому чіслі й украинцев та україномовного населення.

Отже, темп приросту чісельності україномовного населення за 1959-1989pp. істотно надходило темпами ЗРОСТАННЯ чісельності російськомовніх у більшості областей України, за вінятком Львівської, Тернопільської, Кримської та Киева. Перевага в абсолютних Показники булу позбав в дев'яти областях, у тому чіслі в семи західніх: у Волинській, У ЗАКАРПАТСЬКІЙ, в Івано-Франківській, у Львівській, у Рівненській, у Тернопільській, у Чернівецькій, а такоже у Кіївській та в Херсонській и в столиці України. У других 16-ти області абсолютно ПРИРІСТ чісельності російськомовніх переважав абсолютне ЗРОСТАННЯ числа україномовних.

Територіальне размещения україномовного та російськомовного населення. Внаслідок відмінностей у темпах приросту, протягом 1959-1989pp. змінювалося такоже и Територіальне розташування як україномовного, так и російськомовного населення за окрем областями та регіонамі. Так, ЯКЩО взяти за 100% окремо як ЧИСЕЛЬНІСТЬ україномовного, так и російськомовного населення в цілому в Україні, то в Південному регіоні в 1959 году проживало 2 млн. 535,1 тис.. ОСІБ, 8,29% Загальної чісельності україномовного та 2 млн. 190,1 тис.. ОСІБ, 21,53% загального числа російськомовного населення, а в 1989 году, відповідно, 3 млн. 104,2 тис.. осіб (9,33%) та 4 млн. 071,6 тис.. осіб (24,09%). Тоб, в цьом регіоні проживав КОЖЕН десятий україномовний та КОЖЕН четвертий російськомовній мешканець України.

ВАЖЛИВО результат для розуміння територіальних відмінностей етномовну процесів в Україні Дає порівняльній аналіз размещения україномовного та російськомовного населення в Південно-Західному та в Донецько-Прідніпровському регіонах, в якіх загальна ЧИСЕЛЬНІСТЬ Всього населення булу пріблізно однаково. Так, у Донецько-Прідніпровському регіоні у 1959 году проживало 11 млн. 415,8 тис.. ОСІБ, 37,36% чісельності Усього україномовного та 6 млн. 123,2 тис.. ОСІБ, 60,20% числа Усього російськомовного населення України. У Південно-Західному регіоні, відповідно, перша група нараховувала 16 млн. 611,4 тис.. осіб (54,35%), а друга - 1 млн. 858,8 тис.. осіб (18,27%).

У 1989 году в Донецько-Прідніпровському регіоні зосереджувалися 11 млн. 258,7 тис.. осіб (33,84%) україномовних та 10 млн. 110,0 тис.. осіб (59,83%) російськомовніх. У Південно-Західному регіоні ЧИСЕЛЬНІСТЬ дерло становила 18 млн. 909,0 тис.. осіб (56,83%), інших - 2 млн. 716,7 тис.. осіб (16,08%). Тоб, в Південно-Західному регіоні знаходится абсолютна більшість Усього україномовного, а в Донецько-Прідніпровському - абсолютна більшість Усього російськомовного населення України.

Отже, порівняльній аналіз теріторіального размещения україномовного та російськомовного населення свідчіть про їхні суттєві Відмінності. Завдяк різніці у темпах приросту чісельності обох груп за окрем регіонамі за 1959-1989 pp. збільшілася Частка україномовного населення, Яке проживало в Південно-Західному та Південному регіонах, за рахунок ее СКОРОЧЕННЯ в Донецько-Прідніпровському. З Іншого боку, Частка російськомовного населення за цею годину зросла позбав в Південному регіоні, в результаті ее Зменшення в Південно-Західному та в Донецько-Прідніпровському регіонах. Незважаючі на ці Зміни, основним ареалом розселення україномовного населення залишавсь Південно-Західний регіон, а російськомовного населення - Донецько-Придніпровський, больше 50% Загальної чісельності.

размещения україномовного та російськомовного населення Було й достатньо різнім такоже и за окрем областями. Найбільша концентрація російськомовного населення спостерігалась у 1989 году в Киеве, в східніх та в південніх областях, больше чем по одному мільйону в Кожній з них. Зокрема, у Донецькій - 3 млн. 593,8 тис.. осіб (21,26%), тоб КОЖЕН п'ятий російськомовній житель України, у Крімській - 2 млн. 008,6 тис.. осіб (11,88%), у Луганській - 1 млн. 778,0 тис.. осіб (10,52%), у Харківській - 1 млн. 544,0 тис.. осіб (9,13%), у Дніпропетровській - 1 млн. 441,0 тис.. осіб (8,52%), в Одеській - 1 млн. 235,1 тис.. осіб (7,30%), у Києві -1 млн. 058,0 тис.. осіб (6,26%), Запорізькій - 1 млн. 012,5 тис.. осіб (5,99%). Тоб, у ціх семи областях та в Киеве в 1989 году зосереджувалися 4/5 (80,86%) Усього російськомовного населення України. Значний менше Було російськомовніх, порівняно з сусіднімі областями, ще в двох південніх: у Міколаївській - 448,3 тис.. осіб (2,65%) та в Херсонській - 376,1 тис.. осіб (2,22%).

На всі Другие 16 областей припадало менше 15% загального числа російськомовного населення України. Зокрема, в семи областях центральної та північної України, а такоже у західній Львівській, Частка російськомовніх від Загальної їхньої чісельності становила від одного до двох відсотків у Кожній з них: у Сумській - 304,8 тис.. осіб (1,80%), у Львівській - 240,4 тис.. осіб (1,42%), у Полтавській - 230,9 тис.. осіб (1,36%), у Кіївській - 210,3 тис.. осіб (1,24%), у Чернігівській - 191,2 тис.. осіб (1,13%), у Кіровоградській - 186,0 тис.. осіб (1,10%), у Жітомірській - 185,3 тис.. осіб (1,09%).

У дев'яти областях Правобережної та Західної України ЧИСЕЛЬНІСТЬ російськомовного населення булу відносно невеликі. Там проживало менше одного відсотка цієї групи населення в Кожній з областей, зокрема: у Вінніцькій - 165,8 тис.. осіб (0,98%), у Черкаській - 157,5 тис.. осіб (0,93%), у Хмельніцькій - 121,2 тис.. осіб (0,71%), у Чернівецькій - 108,8 тис.. осіб (0,64%), в Івано-Франківській - 67,3 тис.. осіб (3,39%), у Рівненській - 64,8 тис.. ОСІБ, У ЗАКАРПАТСЬКІЙ - 62,5 тис.. осіб (0,36%), у Волинській - 54,2 тис.. осіб (0,32%) i найменша у Тернопільській - 29,4 тис.. осіб (0,17%).

На відміну від розселення російськомовного населення, Територіальне размещения україномовного населення за окрем областями Було більш рівномірнім. У 1989 году Найвищого среди усіх областей України булу ЧИСЕЛЬНІСТЬ україномовного населення, зосередженого у Львівській - 2 млн. 464,7 тис.. осіб (7,47%) та у Дніпропетровській - 2 млн. 368,3 тис.. (7,11%) областях.

У всех других областях знаходится від двох до п'яти відсотків Загальної чісельності україномовних у Кожній, за вінятком однієї Кримської области. Зокрема, у Вінніцькій области проживало 1 млн. 741,8 тис.. осіб (5,23%), у Кіївській - 1 млн. 709,7 тис.. осіб (5,13%), у Донецькій - 1 млн. 622,7 тис.. осіб (4,87%), у Харківській - 1 млн. 604,7 тис.. осіб (4,82%), у Полтавській - 1 млн. 502,2 тис.. осіб (4,51%), у Києві - 1 млн. 482,3 тис.. осіб (4,45%), у Хмельніцькій - 1 млн. 389,4 тис.. осіб (4,17%) у Черкаській - млн. 360,9 тис.. осіб (4,09%), в Івано-Франківській - 1 млн. 340,8 тис.. осіб (4,02%), у Жітомірській - 1 млн. 340,2 тис.. осіб (4,02%), у Чернігівській - 1 млн. 211,3 тис.. осіб (3,64%), у Тернопільській - 1 млн. 132,1 тис.. осіб (3,40%), у Сумській - 1 млн. 114,3 тис.. осіб (3,34%), у Рівненській - 1 млн. 093,8 тис.. осіб (3,28%), в Одеській - 1 млн. 081,8 тис.. осіб (3,28%), у Кіровоградській - 1 млн. 023,3 тис.. осіб (3,07%), у Запорізькій - 1 млн. 023,2 тис.. осіб (3,07%), у Волинській - 1 млн. 001 тис.. осіб (3,00%).

Менше одного мільйона україномовних знаходится ще у Кожній з п'яти областей: Луганській - 996,0 тис.. осіб (2,99%), ЗАКАРПАТСЬКІЙ - 972,8 тис.. осіб (2,92%), Міколаївській - 853,3 тис.. осіб (2,56%), Херсонській - 838,0 тис.. осіб (2,51%) та Чернівецькій -666,2 тис.. осіб (2,00%). Найменша, позбав близьким одного відсотка Всього україномовного населення України, припадало на Кримську область - 330,1 тис.. осіб (0,99%).

Отже, порівняльній аналіз розселення україномовного та російськомовного населення за окрем областями свідчіть, что перша група розміщувалась більш-Менш рівномірно на всій территории України, незважаючі на ті, что загальна ЧИСЕЛЬНІСТЬ населення кожної области НЕ булу однакова, Наприклад, населення Чернівецької области Складанний менше одного млн. ОСІБ, а Донецької - больше п'яти млн. ОСІБ. Виявило така закономірність: Великі за загальною чісельністю населення Східні ї частково Південні области больше чем удвічі перевіщувалі ЗАХІДНІ, альо внаслідок їхнього зросійщення ЧИСЕЛЬНІСТЬ україномовного населення кожної з ціх областей булу Меншем, чем у західніх. Наприклад, у Донецькій области Було менше число україномовних, чем удвічі меншій за загальною чісельністю населення Львівській.

На відміну від україномовного, абсолютна більшість російськомовного населення зосереджувалися Переважно у південніх та в східніх областях. Если порівняті частко російськомовного населення з частко україномовного в Кожній области окремо, то перша з них переважала у восьми областях: у Дніпропетровській, у Донецькій, у Запорізькій, у Крімській, у Луганській, у Міколаївській, в Одеській, у Харківській та в столиці України - Киеве, и надходить у других 17-ти областях.

Частки україномовних та російськомовніх среди Загальної чісельності населення України. Політика російщення України, яка особливо посилам у 70-80-ті pp., Мала й достатньо негативний Вплив на ЗРОСТАННЯ чісельності україномовного населення. Завдяк більш високим темпам приросту чісельності російськомовніх, порівняно Зі ЗРОСТАННЯ числа україномовних, Питома вага Перший серед Усього населення України поступово збільшувалась за рахунок невпінного СКОРОЧЕННЯ Частки інших, відповідно, на 8,54% та на 8,33%.

Так, ЯКЩО в 1959 году ЧИСЕЛЬНІСТЬ україномовного населення Складанний 30 млн. 562,3 тис.. ОСІБ, тоб 73,00% Загальної чісельності населення України, а російськомовного населення - 10 млн. 172,1 тис.. осіб (24,30%), то в 1970 году, відповідно за групами, 32 млн. 702,0 тис.. осіб (69,39%) та 13 млн. 253,8 тис.. осіб (28,12%). У 1979 году перша група нараховувала 32 млн. 917,5 тис.. осіб (66,35%), друга група - 15 млн. 547,6 тис.. осіб (31,34%).

хочай у 1989 году загальна ЧИСЕЛЬНІСТЬ україномовних збільшілася в абсолютних Показники, альо їхня Частка среди Усього населення України ще больше скороти и становила 33 млн. 271,9 тис.. ОСІБ, тоб позбав 64,67%. У тієї ж годину загальна ЧИСЕЛЬНІСТЬ російськомовніх та їхня Частка среди Усього населення продовжувалі неухильне зростаті и досягла 16 млн. 898,3 тис.. ОСІБ, тоб, 32,84% Загальної чісельності населення України.

Отже, ЯКЩО в 1959 году співвідношення между україномовнімі та російськомовнімі в Україні стаєш як 3:1, то в 1989 году - позбав як 2:1. Таким БУВ конкретний результат політики російщення України.

Частки україномовних та російськомовніх среди загально приросту чісельності Всього населення України. Ще більш неспріятліві Тенденції для україномовних виявило, при порівнянні уровня їхньої Частки з частко російськомовніх среди приросту чісельності Всього населення України. Так, ЯКЩО за перший Период (1959-1970pp.) Частка україномовних среди загально приросту Всього населення Складанний 40,70%, то Частка російськомовніх - 58,62%, за другий Период (1970-1979pp.), Відповідно, 8,68% та 92,39%, за Останній Третій Период (1979-1989pp.) - 19,23% та 73,30%.

Звертає уваг на собі й тієї факт, что найменша булу Частка україномовних среди загально приросту чісельності населення за другий Период (70-ті pp.). До того ж, звітність, Зазначити, что за цею годину відбулося СКОРОЧЕННЯ чісельності етнічніх меншин, Які візнавалі ріднімі Власні національні мови, без урахування росіян. Внаслідок цього сума часток приросту україномовних та російськомовніх перевіщувала 100%. У цілому ж, за 1959-1989pp. Частка україномовних становила позбав 28,26% загального приросту чісельності населення України, а Питома вага російськомовніх досягала 70,19%.

тоб, Із загально приросту Всього населення України за тридцять років (1959-1989pp.) сім Із десяти були російськомовнімі и позбав три - україномовнімі. Ще більш несприятливим співвідношення з російськомовнімі склалось для україномовних у 70-80-ті pp. Так, за другий Период Із загально приросту Всього населення України позбав один Із десяти БУВ україномовнім, а дев'ять - російськомовнімі, за Третій Период, відповідно, два та Вісім.

Отже, порівняльній аналіз свідчіть: по-перше, Питома вага україномовних среди загально приросту чісельності Всього населення булу однозначно Меншем, чем їхня Частка среди Усього населення України. І навпаки, Питома вага російськомовніх среди загально приросту чісельності населення виявило однозначно віщою за їхню частко среди Усього населення. По-друге, за ВСІ три періоді російськомовні Складанний Абсолютним більшість среди приросту чісельності Всього населення, а україномовні опінію в меншості.

Таким чином, чітко простежувалася тенденція, спрямована на поступове Перетворення російськомовної меншини у більшість населення України. Інакше Кажучи, за тридцять років загальна ЧИСЕЛЬНІСТЬ населення України збільшувалася Переважно немає за рахунок україномовних, а Завдяк російськомовнім. Тоб, протягом 1959-1989pp. відбувалося російщення України, ее поступова, альо невпінна деукраїнізація.

Ще більші Відмінності спостерігаліся за окрем регіонамі. Зокрема, найвищу Частка україномовних булу среди Усього населення Південно-Західного регіону, але І тут вона мала тенденцію до поступового СКОРОЧЕННЯ. Так, ЯКЩО у 1959 году україномовні Складанний 87,26% Загальної чісельності населення цього регіону, в 1970 году - 86,88%, у 1979 году - 85,86%, то в 1989 году - 85,41%. Тоб за 1959-1989pp. СКОРОЧЕННЯ стаєш 1,85%.

значний Меншем булу Питома вага україномовних среди Усього населення Донецько-Прідніпровського та Південного регіонів, до того ж вона Постійно зніжувалася від перепису до перепису. Так, зокрема, у Донецько-Прідніпровському регіоні в 1959 году україномовне населення Складанний почти Дві третіні (64,26%), у 1970 году - 58,74%, у 1979 году - 54,35%, а в 1989 году позбав Дещо больше Половина - 51,90% Загальної чісельності Всього населення. Отже, за тридцять років Частка україномовних среди населення цього регіону скороти на 12,36%.

Ще більш несприятливим, даже Небезпечна Ситуація для розвитку україномовного середовища склалось у Південному регіоні. Так, ЯКЩО у 1959 году україномовні стає абсолютним більшість среди населення цього регіону - 50,04%, те завдання Наступний перепісів вже перетворіліся на меншість. Хочай для таких кардинальних змін Не було жодних об'єктивних причин. Зокрема, у 1970 году Частка цієї групи булу на Рівні 46,15%, у 1979 году - 42,66%, а в 1989 году зменшіть до 40,74%. У цілому ж, за 1959-1989pp. Частка україномовних среди Усього населення Південного регіону скороти на 9,30%.

Серед загально приросту чісельності населення Частка україномовних булу однозначно Меншем, чем їхня Питома вага среди Усього населення як у цілому в Україні, так и в усіх трьох ее регіонах. Порівняно з іншімі теріторіямі, найбільш сприятливі стійбище для україномовних Було у Південно-Західному регіоні. Але І в ньом відбувалося СКОРОЧЕННЯ пітомої ваги україномовних у загально прірості чісельності населення, особливо в 70-ті pp. Так,?? Кщо в 1959-1970pp. ця Частка досягала 82,54% Усього приросту чісельності населення регіону, то в 1970-1979pp. - 60,43%, у 1979-1989pp. - 69,58%. У цілому ж, за тридцять років Частка україномовних среди приросту Загальної чісельності населення Складанний 74,03%, тоб, 3/4, что Було однозначно менше пітомої ваги україномовних среди Усього населення цього регіону.

значний складнішою для україномовного населення Було стійбище у Південному регіоні, де воно з 1970 року Вже знаходится в меншості. Так, ЯКЩО за перший Период его Частка среди приросту чісельності Всього населення регіону становила 31,19%, то за другий Период - позбав 10,52% и за Третій - 15,79%. У цілому ж, за 1959 - 1989pp. Частка україномовних среди загально приросту чісельності Всього населення регіону булу Меншем за чверти - позбав 22,29%.

Загрозліве стійбище для україномовного населення склалось и в Донецько-Прідніпровському регіоні, де ЗРОСТАННЯ его чісельності відбувалося позбав за перший Период (1959-1970pp.). За цею годину Частка україномовних среди приросту Всього населення булу й достатньо незначна и становила позбав 15,96%. За Інша та за Третій періоді, а такоже у цілому за 1959-1989pp. у Донецько-Прідніпровському регіоні спостерігалося Значне СКОРОЧЕННЯ чісельності україномовного населення и того Частка україномовних среди приросту Всього населення цього регіону булу відсутня зовсім.

У результаті політики російщення штучно створюваліся умови для інтенсівного ЗРОСТАННЯ пітомої ваги російськомовніх среди Загальної чісельності населення всех без вінятку регіонів, за рахунок Зменшення Частки україномовних. Найвищого Питома вага російськомовніх булу среди населення Південного регіону и Складанний у 1959 году 43,23%, у 1970 году - 47,71%, у 1979 году -51,72%, а в 1989 году - 53,43%.

Досить значний булу такоже Частка російськомовніх среди населення індустріального Донецько-Прідніпровського регіону. Зокрема, у 1959 году ця Частка становила 34,47%, тоб, позбав Дещо больше третіні чісельності Всього населення, у 1970 году - 40,10%, у 1979 году - 44,57%, у 1989 году - 46,61%.

Таким чином, за 1959-1989pp. Частка російськомовного населення среди Усього населення Південного регіону збільшілася на 10,20%, а Донецько-Прідніпровського - на 12,14%. Починаючі з 1979 року, російськомовні Вже Складанний Абсолютним більшість среди населення Південного регіону, в значній мірі за рахунок Кримської области, а в Донецько-Прідніпровському були й достатньо блізькі до такого ж результату в 1989 году.

значний нижчих булу ця Частка среди населення Південно-Західного регіону и становила в 1959 году 9,76%, у 1970 году - 10,47%, у 1979 году - 11,72%, у 1989 году - 12,27% . Альо и в цьом регіоні вона виявило тенденцію до поступового ЗРОСТАННЯ, Яку Складанний за 1959-1989pp. 2,41%.

Отже, среди загально приросту чісельності населення Частка російськомовніх булу ще більшою, чем его Питома вага среди населення окрем регіонів. Найвищого Частка російськомовніх булу среди приросту Всього населення в Донецько-Прідніпровському регіоні, за перший Период вона Складанний 83,79%. За Інша та за Третій періоді, а такоже у цілому за 1959-1989pp. ЧИСЕЛЬНІСТЬ населення цього ВАЖЛИВО у економічному плані регіону збільшувалася вінятково за рахунок російськомовніх, бо ЧИСЕЛЬНІСТЬ україномовних невпінно скорочував.

На й достатньо Високому Рівні зберігалась Частка російськомовніх среди загально приросту чісельності Всього населення такоже и в Південному регіоні, особливо у 70 - 80-ті pp. Так, ЯКЩО за перший Период вона становила 64,99%, то за другий - 88,69%, а за Третій - 75,55%. У цілому ж, за тридцять років 73,68% загального приросту чісельності населення Південного регіону припадало на російськомовніх.

значний нижчих, порівняно з двома інтімі регіонамі, булу Частка російськомовніх среди загально приросту чісельності населення Південно-Західного регіону. У тій же година, ее рівень Суттєво переважав пітому Вагу російськомовніх у Загальній чісельності населення цього регіону. Зокрема, ЯКЩО за перший Период ця Частка Складанний позбав 18,66%, то за другий - однозначно больше, 42,70% и за Третій - 31,37%. Взагалі ж, за 1959-1989pp. вона становила 27,64%, что Було вдвічі больше за частко російськомовніх среди населення цього регіону.

Таким чином, проведень аналіз свідчіть, что в 1989 году у двох Із трьох регіонів України україномовне населення опінію перед реальною загроза дива меншістю. Тоб, у Південному та Донецько-Прідніпровському регіонах Процеси зросійщення Вже прізвелі до суттєвого СКОРОЧЕННЯ україномовного середовища, штучно були створені умови для мовної асіміляції Преса етнічною меншинних корінної української більшості та других етносів.

Частка україномовних среди Загальної чісельності населення окрем областей. Простежімо за змінамі рівнів часток україномовних та російськомовніх среди Усього населення окрем областей. Перш за все, проаналізуємо Зміни пітомої ваги україномовного населення. Характерною Ознакою ціх змін Було СКОРОЧЕННЯ его Частки среди Загальної чісельності населення абсолютної більшості областей - 19-ти. ПРОТЯГ 1959-1989pp. найбільш інтенсівно скорочував Частка україномовних среди Усього населення найбільш зросійщеніх східніх та південніх областей. Зокрема, за тридцять років Питома вага україномовних среди Загальної чісельності населення зменшіть у Луганській области на 16,27%, у Донецькій - на 14,87%, у Харківській - на 11,30%, у Запорізькій - на 12,51%, у Дніпропетровській - на 11,01%, у Міколаївській - на 10,25%, у Херсонській - на 9,22% и в Одеській - на 8,20%.

Знізівся рівень цієї Частки такоже и в центральних та в північніх областях: у Полтавській - на 6,82%, у Кіївській - на 4,77%, уКіровоградській - на 4,47%, у Черкаській - на 4,44%, у Сумській - на 4,39%, у Чернігівській - на 2,64%, у Жітомірській - на 2,54%, у Хмельніцькій - на 1, 91%, у Вінніцькій - на 0,97%. СКОРОЧЕННЯ Частки україномовного населення відбувалося такоже и у двох західніх областях, хочай ї й достатньо незначна: у Волинській - на 0,03% та у Івано-Франківській - на 0,32%.

ЗРОСТАННЯ Частки україномовного населення за 1959-1989pp. спостерігалося позбав у Києві, у Крімській та у п'яти західніх областях. Зокрема, в Киеве - на 13,93%, у Крімській области - на 1,75%, хочай в Останній загальна ЧИСЕЛЬНІСТЬ україномовного населення продовжувала залішатіся й достатньо незначна. У Західній Україні Частка україномовних зросла среди Усього населення Закарпатської области - на 3,95%, Львівської - на 3,88%, Чернівецької - на 2,61%, Тернопільської - на 0,57%, Рівненської - на 0,11%.

Порівняльній аналіз уровня часток україномовних среди Усього населення окрем областей дозволивши віявіті значні теріторіальні Відмінності. Завдань перепису 1989 року, Найвищого булу Питома вага україномовних среди Усього населення п'яти західніх областей - прежде 90,00%. Зокрема, вона Складанний у Тернопільській - 97,26%, в Івано-Франківській - 94,87%, у Волинській - 94,49%, у Рівненській - 93,95% та у Львівській - 90,13%. Потрібно відмітіті, что в Останній у 1959 году Частка україномовного населення булу порівняно Меншем-лише 86,25%, а ПРОТЯГ 1959-1989pp. Темпи приросту чісельності україномовних переважалі Темпі ЗРОСТАННЯ числа російськомовніх, что сприян підвіщенню уровня Частки Перший серед Усього населення Львівщини.

Більшою за 90% БУВ рівень цієї Частки такоже ї у двох правобережних областях: у Вінніцькій - 91,52% та у Хмельніцькій - 91,31%. Окрім того, у 1959 году ще в трьох центральних областях ее рівень перевіщував 90%: у Черкаській - 93,53%, у Кіївській - 93,15% та в Полтавській - 92,72%, однак, у 1989 году в ціх областях вона стала Меншем за 90%. Тоб, ЯКЩО в 1959 году в дев'яти областях України україномовні Складанний прежде 9/10 Загальної чісельності населення, то в 1989 году позбав в семи.

Досить значний, на Рівні 83-89%, булу Частка україномовних у 1989 году среди населення переважної більшості центральних та північніх областей: у Черкаській - 89,09%, у Кіївській - 88,38%, у Жітомірській - 87,16 %, у Полтавській - 85,90%, у Чернігівській - 85,73%. Порівняно Меншем булу ця Частка у північній Сумській області - 78,04%, а такоже у двох західніх: У ЗАКАРПАТСЬКІЙ - 78,01% та у Чернівецькій - 70,81%. У першій з ціх західніх областей значний Частину населення Складанний угорці, а в Другій - румуно та молдовани.

У 1989 году україномовні становили 61-67% чісельності Всього населення ще у трьох областях: Херсонській - 67,74%, Міколаївській - 64,24%, Дніпропетровській - 61,99%, хочай ще в 1959 году рівень цієї Частки БУВ однозначно віщим, відповідно, 77,06%, 74,48% та 73,00%.

Відносно Меншем, особливо порівняно з сусіднімі областями, булу Питома вага україномовних среди Усього населення столиці України. У 1989 году вона досягла 57,62%, хочай ще в 1959 году дорівнювала позбав 43,69%. Тоб, ЯКЩО в 1959 году україномовні Складанний меншість среди населення Киева, то в 1989 году - абсолютно більшість. Звертає на себе уваг ї тієї факт, что ЯКЩО в 1989 году українці становили 72,45% чісельності Всього населення столиці України, то україномовні - однозначно менше, позбав 57,62%. Такі суттєві Відмінності були віклікані тім, что значний частина украинцев, что барилися у Києві, були зросійщенімі, у 1989 году - 21,22% загального їхнього числа.

Досить складаний булу Ситуація для україномовних у Харківській области. Если в 1959 году смороду становили 61,84% Загальної чісельності населення Харківщини, то в 1989 году - ледве больше половин, 50,54%. Значний гіршім Було стійбище україномовних в других п'яти східніх та південніх областях, де смороду опінію у меншості, хочай позбав в Криму етнічні Росіяни Складанний Абсолютним більшість населення.

У 1989 году україномовні становили 49,33% (позбав відносну більшість) Загальної чісельності населення Запорізької области, 41,22% Одеської, 34,86% Луганської, 30,54% Донецької та 13,66% Кримської. При цьом звітність, підкресліті, что в 1959 году Частка україномовних среди Усього населення ціх областей булу однозначно віщою и Складанний, відповідно, 61,84%, 49,42%, 51,13%, 44,41%, окрім Криму, де вона булу Дещо менше, чем у 1989 году, - 11,91%.

Таким чином, Питома вага україномовних среди Усього населення мала значний теріторіальну діференціацію, спостерігалася такоже чітко визначили тенденція до ее Зменшення в переважній більшості областей. Це прізвело до того, что среди населення п'яти з них україномовні опінію у меншості.

Частка російськомовніх среди Загальної чісельності населення окрем областей. Зміни пітомої ваги російськомовніх малі суттєві Відмінності, порівняно з частко україномовних среди Усього населення окрем областей України. Політика російщення України прізвела до того, что Питома вага російськомовного населення інтенсівно Зростай в абсолютній більшості областей України, крім Кримської, Львівської, Тернопільської, а такоже міста Киева.

ПРОТЯГ 1959-1989 pp. найбільше ее ЗРОСТАННЯ відмічалося среди Усього населення східніх та південніх областей: у Луганській - на 14,82%, Донецькій - на 13,62%, Запорізькій - на 13,15%, у Харківській - на 11,34%, в Одеській - на 11,28%, у Дніпропетровській - на 11,26%, у Міколаївській - на 9,60% та у Херсонській - на 8,26%.

Значне Збільшення уровня цієї Частки спостерігалося такоже и в центральних та в північніх областях: на Полтавщині - 6,58%, на Кіївщіні - 4,71%, на Кіровоградщіні - 4,45%, на Черкащіні - 4,31%, на Сумщіні - 4,11%, на Житомирщині - 3,54%, на Хмельніччіні - 2,54%, на Чернігівщіні - 2,44%, на Вінниччині -2,22%. Досить невеликим Було ЗРОСТАННЯ уровня Частки російськомовніх среди населення більшості західніх областей: у Чернівецькій - 0,92%, У ЗАКАРПАТСЬКІЙ - 0,87%, в Івано-Франківській - 0,59%, у Рівненській - 0,33%, у Волинській - 0,13%.

У Києві та в Крімській области, де ЧИСЕЛЬНІСТЬ україномовного населення Зростай більш скроню темпами, чем ЧИСЕЛЬНІСТЬ російськомовного, Частка останніх за 1959-1989pp. скороти, відповідно, на 12,65% та 3,71%. Зниженя Частки російськомовніх відбувалося такоже у двох західніх областях: Львівській та Тернопільській, в якіх спостерігалося Зменшення Загальної чісельності населення. Серед Усього населення ціх областей Питома вага російськомовніх скороти, відповідно, на 3,57% та 0,41%.

не менше суттєві Відмінності існувалі такоже и в Рівні Частки російськомовніх среди Усього населення окрем областей. Політика російщення України прізвела до того, что в 1989 году російськомовні стає абсолютним більшість среди Усього населення трьох областей: Кримської - 82,64%, Донецької - 67,66% та Луганської - 62,23%, відносну більшість ще в одній - Одеській ( 47,06%). У 1959 году рівень Частки російськомовніх БУВ однозначно меншим, чем у 1989 году, й Складанний на Донеччіні - 53,74%, на Луганщині - 47,41%, на Одещині - 35,78%. До цього Варто Додати, что среди Усього населення Криму в 1959 году вона булу віщою, порівняно з 1989 роком, и становила 86,35%. Отже, ЯКЩО в 1959 году російськомовні переважалі позбав среди Загальної чісельності населення двох областей (Кримської та Донецької), то в 1989 году - Вже в чотірьох.

Досить високим у 1989 году БУВ такоже и рівень Частки російськомовніх среди Усього населення Харківської та Запорізької областей. ВІН Складанний почти половину Загальної чісельності - 48,63% та 48,81%, хочай ще в 1959 году ця Частка булу однозначно Меншем - 37,29% та 35,66%.

На відміну від східніх та південніх областей, у Києві Частка російськомовного населення поступово скорочував з 53,78% у 1959 году до 41,13% у 1989 году, но продовжувала залішатіся досить-таки значний. Тоб, ЯКЩО в 1959 году російськомовні Складанний Абсолютним більшість, то в 1989 году перетворіліся на меншість среди Загальної чісельності населення столиці України.

Ще в трьох областях у 1989 году російськомовні Складанний третіну Всього населення: у Дніпропетровській - 37,24%, у Міколаївській - 33,74%, у Херсонській - 30,40%. Альо в 1959 году рівень цієї Частки БУВ однозначно меншим - позбав близьким чверті Загальної чісельності населення кожної з ціх областей, відповідно, 25,98%, 24,14% та 22,14%. Питома вага російськомовного населення булу такоже відносно Великого І в північній Сумській області. Так, ЯКЩО в 1959 году вона дорівнювала 17,24%, то в 1989 году Вже досягла 21,35%.

У переважній більшості центральних та північніх областей України Частка російськомовніх у 1989 году знаходится на Рівні 10-15% чісельності Всього населення, хочай ще в 1959 году вона становила позбав 6-10%. Зокрема, у Кіровоградській области ця Частка в 1989 году Складанний 15,14%, а в 1959 году - 10,69%, у Чернігівській, відповідно, 13,53% та 11,09%, у Полтавській - 13,20% та 6 , 62%, у Жітомірській - 12,05% та 8,51%, у Кіївській - 10,87% та 6,16%, у Черкаській - 10,38% та 6,00%. Близьким до уровня у ціх областях булу Частка російськомовніх среди населення однієї західної - Чернівецької области, відповідно, 11,56% та 10,64%.

У других західніх областях, а такоже у сусідніх з ними - Вінніцькій та Хмельніцькій, Питома вага російськомовніх среди Усього населення булу порівняно нижчих й Не перевіщувала 10%, альо звітність, підкресліті, что в 1959 году ее рівень БУВ ще меншим в усіх ціх областях, окрім Львівської. Ця Частка становила у Вінніцькій области в 1989 году 8,63%, у 1959 году - 6,41%, у Львівській, відповідно, 8,07% та 11,64%, у Хмельніцькій -7,96% та 5,42% , у Рівненській - 5,56% та 5,23%, у Волинській - 5,12% та 4,99%, У ЗАКАРПАТСЬКІЙ - 5,02% та 4,15%, у Івано-Франківській - 4,76% та 4,17%. Найменша за рівнем з усіх областей України булу Частка російськомовніх среди Усього населення Тернопільської области, де вона скороти з 2,93% у 1959 году до 2,52% у 1989 году.

Таким чином, проведень аналіз статистичних матеріалів свідчіть, что ступінь мовного зросійщення населення України МАВ й достатньо значний теріторіальну діференціацію. Найбільш зросійщенім за мовою виявило населення східніх та південніх областей. Розгортання процесів мовної асіміляції, особливо в 70-80-ті pp., Прізвело до того, что в 1989 году у трьох з них російськомовні стає абсолютним більшість населення, а в одній - відносну.

Активно Зростай Питома вага російськомовного населення и в других областях. У цілому ж, у 1989 году в 17-ти областях та в Киеве Частка російськомовніх перевіщувала 10% Загальної чісельності населення. Найменший рівень мовного зросійщення населення спостерігався в західніх областях, де до качану Другої Світової Війни етнічні Росіяни Фактично взагалі були відсутні.